Апеляційний суд: Copilot не знімає авторських позначок
16 вересня 2026 року Апеляційний суд США дев'ятого округу в справі Doe v. GitHub, № 24-7700, залишив у силі відмову в позові програмістів за розділом 1202(b) Закону про авторське право в цифрову епоху (DMCA). За описом самих позивачів, Copilot і Codex не знімають і не змінюють відомостей про авторські права з копії наявного коду, а створюють нові твори, у яких цих відомостей ніколи не було.
Чому це важливо
Апеляційний суд відповів, чи порушує генеративна модель заборону знімати з твору відомості про автора й ліцензію, коли видає схожий код без них. Відповідь — ні, якщо позов описує модель як таку, що вчиться на наявних творах і породжує нові, а не шукає й видає збережені копії. Суд прямо відокремив це від питання про порушення самого авторського права, яке лишив відкритим, і не розглядав претензії щодо навчання. Шлях до підвищених відшкодувань за DMCA через вихід моделі в цьому окрузі закрито; спір про схожість коду лишається справою звичайного авторського права.
Рішення опубліковане (for publication); склад колегії — судді Сідні Томас і Ерік Міллер (автор рішення) та окружний суддя Стенлі Блюменфельд за призначенням. Це проміжна апеляція: окружний суддя Джон Тігар відхилив позов за DMCA, вимагаючи, щоб копії були «тотожні», і сам дозволив оскаржити це питання. Апеляційний суд дійшов чотирьох висновків. Позивачі мають право на позов, бо правдоподібно описали суттєвий ризик шкоди: скарга наводить дослідження про дослівне відтворення навчальних даних і фільтр GitHub, що блокує збіги з публічним кодом від 150 символів. За теорією «виходу» позову немає: зняти чи змінити відомості можна лише з копії наявного твору, а модель, яка виводить статистично найімовірніше продовження, описано як таку, що створює новий твір; інакше було б, якби Copilot, як пошукова система, видавав збережені копії. «Тотожність» суд назвав радше тлумаченням слів «зняти», «змінити» й «копії», ніж окремою умовою: дрібні косметичні зміни не рятують того, хто відтворив твір і зняв позначки. Теорію «входу» — зняття позначок під час навчання — не розглянуто, бо позивачі не заперечили в першому суді його словам, що скарга «не про навчання». Суд пояснив, чому не розширює DMCA на схожі твори: розділ 1203(c)(3) дозволяє стягнути до 25 000 доларів за кожне порушення, тоді як звичайне статутне відшкодування за авторське право обмежене 30 000 доларів за твір. Для висновку про «неувімкнення» позначок суд послався й на рішення П'ятого округу від 21 серпня 2026 року в іншій справі. Чого запис не стверджує: що суд визнав Copilot таким, що не порушує авторського права, — про це він прямо не висловлювався; що вирішено питання про навчання на чужому коді; що справа закінчена — позови за договором, тобто за умовами ліцензій, лишаються в окружному суді. Вступ стороннього звіту, з якого взято кандидата, називав рішення «визначальним прецедентом», що «зупинив спроби»; це оцінка звіту, не суду.