Нейромережеві чипи Intel і Adaptive Solutions

У 1989–1990 роках з'явилися два кристали, зроблені саме під нейромережі. Аналоговий ETANN Intel мав 64 нейрони й 10 240 синапсів із вагами у вигляді заряду на плаваючих затворах і рахував понад 1,3 мільярда з'єднань на секунду. Цифровий CNAPS Adaptive Solutions мав 64 процесори на 25 МГц і вчився на самому кристалі.

ETANN, за резюме його розробників з Intel 1993 року: 1-мікронний процес CMOS з енергонезалежною пам'яттю, матриця ваг 64×64 на EEPROM, понад 1,3 мільярда з'єднань на секунду, а в режимі мультиплексування 2:1 — понад 2 мільярди. Користувачі чипа 1992 року (дипломна робота AFIT за посібником Intel і звіт Fermilab) пишуть, що ваги зберігаються щонайменше 10 років і навчання здебільшого відбувається поза чипом; точність ваги одні називають 7,5 біта, інші — близько 6. CNAPS, за статтею Adaptive Solutions на NIPS 1990: процесори отримують одну інструкцію, 1,6 мільярда кроків скалярного добутку на секунду на кристал, множник 9×16 біт, ваги 16 біт. Плата з восьми кристалів оновлює 2,3 мільярда з'єднань на секунду в навчанні й обробляє 9,6 мільярда в прямому проході — але ці числа з симулятора з точністю до такту, а не виміряні на кремнії. Хто був першим. Журнал Computer Design у жовтні 1992 року написав, що першим комерційно доступним кристалом, зробленим саме під нейромережі, був 80170NX Intel, тобто ETANN, представлений 1989 року; це твердження журналу через три роки, а не висновок цього запису, і жоден прочитаний документ 1989–1990 років так не каже. Резюме статті самої Intel червня 1989 року говорить про 8 192 синапси, що з'єднують 64 нейрони між собою і з 64 входами, тоді як її заголовок дає 10 240. Чого запис не стверджує: дня показу ETANN; нічого з буклета Intel про 80170NX, який стаття Fermilab цитує з датою «червень 1991 року» і якого не прочитано; повного тексту статті 1989 року.