Діра в кадрі, заповнена чужими фотографіями
У серпні 2007 року на SIGGRAPH Джеймс Гейс і Олексій Ефрос з Карнегі-Меллона заповнили вирізану частину фото шматками інших фотографій. Спершу серед 2,3 мільйона знімків із Flickr шукалися 200 найсхожіших сцен, тоді — найкраще місце в кожній, а вставка зшивалася без шва.
Чому це важливо
Методи завершення доти брали матеріал лише з того самого кадру, тож могли продовжити траву чи стіну, але не дорисувати те, чого в кадрі немає. Тут дані замінили модель: з десятьма тисячами зображень пошук сцен був марним, з двома мільйонами стався, словами авторів, якісний стрибок. Цей приклад наведе есей «Нерозумна ефективність даних» 2009 року.
ACM Transactions on Graphics 26(3), SIGGRAPH 2007. 2,3 мільйона унікальних зображень, 396 ГБ JPEG, з тридцяти груп Flickr і пошуку за ключовими словами; сцени порівнюються дескриптором gist, місце — в околі 80 пікселів довкола діри. Понад годину на зображення на одному процесорі, близько 5 хвилин на п’ятнадцяти. У дослідженні з 20 учасниками при необмеженому часі результат приймали за справжнє фото в 37 % випадків проти 10 % для методу Криміністі та ін.; справжні фото — у 87 %.