Пуассонівське редагування: вставка без шва
У липні 2003 року на SIGGRAPH Патрік Перес, Мішель Ганже й Ендрю Блейк із Microsoft Research у Кембриджі показали, як вставити шматок одного зображення в інше без видимого шва: розв’язати рівняння Пуассона, яке бере з джерела перепади яскравості, а з межі — значення.
Чому це важливо
Колаж перестав бути вирізанням і склеюванням: вставка перебирає освітлення й колір довкілля, а той самий розв’язувач змінює в обраній ділянці текстуру, освітлення чи колір. Пуассонівське змішування стало стандартним останнім кроком — ним, зокрема, зшито результати завершення сцен 2007 року.
ACM Transactions on Graphics 22(3), с. 313–318. Рівняння з умовами Діріхле на межі розв’язується для кожного кольорового каналу окремо; його розв’язок — функція, чий градієнт найближчий у сенсі L2 до поля напрямних. Інструменти статті — безшовне клонування, вставка прозорих об’єктів, зміна текстури, освітлення й кольору, безшовне замощення. Стаття сама зауважує, що безшовне клонування вже мав Healing Brush у Photoshop 7 (2002), метод якого не опубліковано, і автори не знають, чи він розв’язує те саме рівняння. Тож запис стверджує першу опубліковану постановку, а не першу реалізацію.