Розпізнавання, що само створює оператори
У травні 1961 року Леонард Ур і Чарльз Восслер описали програму розпізнавання образів для IBM 709, яка починає без жодного оператора обробки входу й сама породжує їх, оцінює й замінює. Вхід — символ як матриця 20 × 20 із нулів і одиниць, оператори — вікна 5 × 5. Без заздалегідь заданих операторів вона розпізнала 86 % літер у наборах 2-7 з п'яти літер A-E, а на другому проході 94 %.
Чому це важливо
Це рання програма, де навчається не лише вага ознак, а й сам набір ознак: слабкі оператори відкидаються, а замість них генеруються нові. Випробування малі — п'ять літер, 35 символів за прогін, — і їх виконали автори програми. Це редакційна оцінка.
Устрій. Програму написано для IBM 709, близько 2 000 машинних команд. Невідомий образ — матриця 20 × 20 із нулів і одиниць, обведена маскою. Оператор — матриця 5 × 5 із нулів, одиниць і порожніх клітин; його зсувають по образу, а збіги дають чотири характеристики за шкалою 0-7. Оператори утворюються випадковими способами, а також комбінуванням; характеристики порівнюють зі списками в пам'яті по кожному відомому образу, ім'я найближчого списку стає відповіддю. За успіхом чи невдачею «підсилювачі» характеристик підвищують або знижують; оператори з низьким підсиленням відкидають, замість них створюють нові. Час: близько 25 секунд на символ за п'яти образів і 40 секунд за десяти. Випробування (від авторів). 48 заздалегідь заданих операторів: 70-80 % на останніх трьох-чотирьох із семи наборів по п'ять рукописних літер A-E. Клітини матриці й 500 комбінаторних операторів (900 характеристик): трохи більше 30 %. Усі оператори породжує сама програма (не більше 40 матричних і 160 комбінаторних): 86 % у наборах 2-7 (перший набір не може бути розпізнаний за побудовою), на другому проході тих самих наборів 94 %, помилки — у двох із 35 символів. Три проходи по трьох наборах перших десяти літер: 29 із 30 (97 %) на третій зустрічі й 70 % на четвертому, новому наборі. Шість ліній-малюнків (стілець, стіл, два обличчя, два види розпаду частинок): після першого набору 50 % у другому, після другого проходу — всі. Чого запис не стверджує: результатів на всьому алфавіті (автори кажуть, що не запускали через час машини); «близько 80 % після двох проходів» для переробленої швидшої програми (автори самі називають ці цифри попередніми); порівняння з Перцептроном на тих самих даних; того, що стаття передрукована в Computers and Thought (це видно з довідок, а не з прочитаного). Самоопис авторів без другого джерела: впевненість середня.