Лабіринт Шеннона з пам'яттю на реле
У березні 1951 року на 8-й конференції Мейсі Клод Шеннон показав машину, яка методом спроб і помилок знаходить дорогу в лабіринті 5 × 5 клітин, запам'ятовує її й забуває, коли лабіринт змінено. За його словами, у ній близько 75 реле, а пам'ять кожної клітини — два реле, що тримають один із чотирьох напрямків.
Чому це важливо
Стенограма показує, чим могло бути «навчання» 1951 року: одна комірка пам'яті на клітину й одне правило, без випадковості й без програми в пам'яті. Це редакційна оцінка. Твердження упорядників збірки, що це перший пристрій такого рівня, у самій стенограмі відсутнє й тут не підтверджене.
Що каже Шеннон. Лабіринт 5 × 5 = 25 клітин із переставними перегородками; «чутливий палець» рухають два двигуни, схід-захід і північ-південь; ціль ставлять у будь-яку клітину. Пам'ять клітини — два реле, вони тримають напрямок, яким палець вийшов із клітини минулого разу. Дослідна стратегія: у клітині береться запам'ятований напрямок, повертається на 90° проти годинникової стрілки, а якщо палець вдарився об перегородку, повертається ще; напрямок, звідки палець зайшов, при першому повороті пропускається (без цього, за його словами, час на розв'язок був утричі більший). Випадковості в машині немає: «There is no random element present». Стратегія мети: береться напрямок, яким клітину покинули востаннє, тож тупики й петлі відпадають самі. Забування: якщо після досягнення цілі палець, перенесений в іншу клітину, не дійшов до неї за 24 ходи, схема повертається до дослідної стратегії; лічильник розриває й «вічне коло», яке машина може створити, коли перегородки переставлено так, що старе рішення веде по колу (Джерард в обговоренні називає це неврозом, Шеннон погоджується). Дослідна стратегія, за його твердженням, розв'язує будь-який скінченний розв'язний лабіринт. Реле, за його словами, «about seventy-five». Як називають машину. У стенограмі немає ні слова Theseus, ні слова «миша»: там «палець». «Магнітну мишу» Тесея, створеного 1950 року, і мозок «приблизно зі 100 реле» називає вступ упорядників до Collected Papers; це не збігається з 75 реле, які називає Шеннон у виступі, і розбіжність тут не розв'язано. Чого запис не стверджує: скільки часу чи спроб потребувало навчання; дня виступу (у джерелі лише дати конференції); що машина була першою в світі такого роду; де саме її збудовано (у прочитаному місця не названо); що показ вплинув на будь-яку пізнішу роботу. Числа 25, 75, 24 і три рази — самоопис автора, другого джерела немає, тому впевненість середня.