Глушков: «Введение в кибернетику»
1964 року Видавництво Академії наук УРСР у Києві випустило книжку Віктора Глушкова «Введение в кибернетику» на 324 сторінки. Вона зводить в одне теорію алгоритмів і автоматів, булеву алгебру, самоорганізовні системи й навчання перцептронів, ЕОМ і Алгол-60, числення предикатів і автоматизацію доведень. 1966 року вийшли два англійські переклади.
Чому це важливо
Київська школа виклала в одному підручнику те, що в атласі розкидано між кількома лініями: перцептрон як машину, що навчається розпізнаванню, і автоматичне доведення теорем як початок автоматизації наукової творчості. Англійські переклади через два роки зробили книжку доступною поза СРСР.
Прочитано сам київський оригінал 1964 року: на титулі — Академія наук Української РСР і її наукова рада з кібернетики, у вихідних даних на останній, 324-й сторінці — друк за постановою цієї ради, наклад 15 000 примірників, підписано до друку 7 грудня 1963 року. Оригінал — російською мовою, видавець — київський. Прочитано й повний англійський переклад Відділу іноземних технологій ВПС США (FTD-TT-65-942, 17 лютого 1966 року, 469 сторінок). Другий, окремий переклад зробила Scripta Technica для Academic Press: Нью-Йорк, 1966, 322 сторінки. У тексті: теорія навчання дискретних α-перцептронів із посиланнями на Розенблата, евристики, що скорочують перебір у пошуку доведень, і досліди Інституту кібернетики з навчання машини розрізняти змістовні й беззмістовні фрази. Чого запис не стверджує: що книжка довела можливість моделювання людського мислення, як писав звіт, з якого взято кандидата. Слова «artificial intelligence» і «thinking» у перекладі не трапляються жодного разу, хоча анотація називає серед розділів кібернетики «automation of thought processes». Про багато результатів математичної логіки й теорії алгоритмів анотація каже, що їх подано стисло, без докладних доведень, а часом і без доведень. Звіт також дав номер у каталозі Бібліотеки Конгресу 66017287; у записі видання — 66016438.