Pilot's Associate: хвилина польоту за дві години обчислень

У березні 1988 року команда Lockheed і ВПС США, а в червні — команда McDonnell Aircraft показали другу демонстрацію Pilot's Associate, програми DARPA й ВПС, розпочатої в лютому 1986 року для Strategic Computing: експертних систем, що допомагають пілотові в симуляторі кабіни. У McDonnell повністю інтегроване програмне забезпечення підтримало лише один із шести сегментів місії: хвилина польоту вимагала близько двох годин обчислень.

Команди на чолі з Lockheed-Georgia Company і McDonnell Aircraft Company почали розробку після конкурсу в 1986 фінансовому році, за бюджетом DARPA за лютий 1987 року. Бюджет за лютий 1986 року серед досягнень 1985 фінансового року називає початок конкурсних закупівель для проєкту, а в програмі на 1986 фінансовий рік пише, що для нього проєктують архітектуру взаємодійних експертних систем. Роком раніше, у першому річному звіті програми (лютий 1985 року), під Pilot's Associate стоять лише два підготовчі контракти: визначення завдань місії (Perceptronics) і лабораторне дослідження (Draper Labs). Другий річний звіт (лютий 1986 року), передрукований у книжці й прочитаний уривками, додає, що технічні умови першого етапу розробки передали промисловості на початку 1985 року, а конкурс вибрав дві команди (за Roland і Shiman, у лютому 1986 року), які беруть участь у витратах проєкту; сум у прочитаних уривках немає. Lockheed показала Demo 2 у лабораторній кабіні, яку обслуговували шість машин Symbolics і VAX, і, оскільки демонстрація не йшла в реальному часі, підготувала запис місії для перегляду в реальному часі. Стаття Lizza від жовтня 1989 року називає Demo 2 Lockheed успішною демонстрацією п'ятого прототипу, яку бачили понад 200 пілотів, науковців і керівників з Міністерства оборони й NASA. За статтею Banks і Lizza в IEEE Expert (червень 1991) система Demo 2 виконала 30-хвилинну місію приблизно за 180 хвилин, тобто зі швидкістю близько однієї шостої реального часу (у шість разів повільніше). Доповідь до робочої наради у вересні 1990 року, яку написали двоє офіцерів ВПС і двоє працівників Search Technology, субпідрядника команди Lockheed, оцінює систему Lockheed і на Demo 2, і на Demo 3 приблизно в шість разів повільнішою за реальний час. McDonnell працювала на шести машинах Explorer і microVAX мовою ART від Inference Corporation. Її повторну демонстрацію, 2X, призначили на лютий 1989 року з метою 10 до 1: одиночна місія проти колони танків на номінальній висоті 200 футів і швидкості 450 вузлів, літак змодельовано за F-15, кабіна — у 40-футовому куполі. Demo 3 Lockheed провела в листопаді 1989 року; McDonnell свою призначили аж на жовтень 1990-го. Після Demo 2 програму перенаправили на наявний або запланований літак і на апаратуру найближчого часу; за доповіддю AGARD і за Roland та Shiman, наказ дала DARPA, а стаття Banks і Lizza каже лише, що програму перенаправили. Через це Demo 3 Lockheed, спершу призначену на третій рік, перенесли на четвертий. За Banks і Lizza, це був функціональний прототип, що працював не в реальному часі й усе ще не мав глибини знань для повноцінної роботи; разом із ним показали дві окремі демонстрації в реальному часі, але жива система й далі працювала не в реальному часі. Стаття LaPuma та Marlin 1993 року підсумовує першу фазу як дві лабораторні демонстрації, що йшли не в реальному часі на наявній апаратурі. Roland і Shiman пишуть, що на Demo 2 команда McDonnell показала себе погано, а команда Lockheed виступила блискуче; вони датують її загалом березнем 1988 року, датою Lockheed, тоді як власна стаття команди McDonnell 1991 року відносить її Demonstration 2 до червня 1988-го. Вартості контрактів: жоден прочитаний первинний документ їх не дає, а цифри пізніших праць розходяться. Roland і Shiman пишуть, що Lockheed присудили 13,2 млн доларів, а McDonnell 8,8 млн, і що обидві компанії внесли 50 відсотків витрат. Коментар у The Cyborg Handbook (1995) називає для першої фази 1986 року 4,2 млн для McDonnell і Texas Instruments та 6,7 млн для команди Lockheed, без видимого джерела; чи є котрась із цих пар повною вартістю, чи часткою DARPA, прочитані уривки не кажуть. Інженер Lockheed у 1995 році говорив про програму на 43 млн доларів у 1986–1992 роках, а канадський огляд 2008 року, без джерела, — про частину зусиль Lockheed на 40 млн у ті самі роки. Запис не приймає жодної з цих сум. Чого запис не стверджує: що пізніші демонстрації справді йшли в реальному часі (автори доповіді AGARD самі пишуть, що система 2X була функціональним каркасом і що заяви про реальний час треба оцінювати з цим застереженням); що будь-яка з наведених сум є вартістю контракту. Статтю Banks і Lizza в IEEE Expert прочитано лише уривками повнотекстового пошуку Internet Archive, з надрукованими номерами сторінок (текст IEEE платний, копію Архіву лише позичають, її не позичали); книжки Roland і Shiman (речення про суми розірване межею сторінок і прочитане двома уривками) та The Cyborg Handbook — так само; статті Lizza 1989 року, команди McDonnell 1991 року й LaPuma та Marlin 1993 року — лише на безкоштовних перших сторінках. Опис команди McDonnell тримається на доповіді Wright Laboratory для AGARD і першій сторінці власної статті команди. Річних звітів програми після лютого 1986 року у відкритому доступі не знайдено. Жоден прочитаний документ не називає демонстрації 1987 року: Roland і Shiman пишуть, що восени 1987 року обидві команди готувалися до першої демонстрації наступного березня.