DBpedia: Вікіпедія, яку можна запитати
У листопаді 2007 року група з Берліна, Лейпцига й Пенсильванії подала на конференції ISWC проєкт DBpedia — 103 мільйони RDF-трійок, видобутих з інфобоксів англійської Вікіпедії. Набір описував понад 1,95 мільйона речей і відповідав на запити через відкритий SPARQL-ендпоінт.
Чому це важливо
Вікіпедію доти можна було лише читати або шукати в ній повнотекстово. DBpedia зробила з неї базу, якій можна поставити питання на кшталт «усі міста Німеччини з населенням понад мільйон» і дістати відповідь, а не перелік сторінок. Ще важливіше — 180 тисяч посилань назовні: з цього моменту чужі набори даних мали спільну систему адрес, до якої могли прив'язуватися.
Автори: Сьорен Ауер, Крістіан Бізер, Ґеорґі Кобіларов, Єнс Леманн, Річард Циганяк і Захарі Айвз — Вільний університет Берліна, Лейпцизький університет і Пенсильванський університет. Стаття лежить у томі Lecture Notes in Computer Science 4825, сторінки 722—735. Числа статті: 103 мільйони RDF-трійок; понад 1,95 мільйона «речей», серед них щонайменше 80 тисяч осіб, 70 тисяч місць, 35 тисяч музичних альбомів і 12 тисяч фільмів; 657 тисяч посилань на зображення, 1,6 мільйона на зовнішні сторінки і 180 тисяч зовнішніх RDF-посилань. Разом із наборами, з якими DBpedia пов'язано, це приблизно 2 мільярди трійок. Чого запис не стверджує. Два мільярди — це не розмір DBpedia, а розмір усієї зв'язаної хмари, до якої вона входить. Стаття не стверджує й того, що видобуті дані чисті: вона прямо називає властивості Вікіпедії, які успадковує, — суперечливі дані, непослідовні таксономічні домовленості, помилки й спам.