DARPA задає пороги швидкості для ходьби по нерівному
Програма Learning Locomotion поставила шість команд на однакового чотириногого робота LittleDog і міряла їх числом: за фазами треба було долати дедалі вищі перешкоди дедалі швидше, за порогами, які DARPA встановила наперед.
Чому це важливо
Це рідкісний для тієї епохи випадок, коли спроможність ходьби мали не показати, а виміряти, причому за порогами, які задав замовник, а не автори. Однакове залізо в усіх шести командах зробило їхні результати порівнянними — те саме, що через півтора десятиліття робитимуть спільні набори й стенди.
Усім командам видали однакового робота LittleDog, якого для DARPA збудувала Boston Dynamics, разом із системою захоплення руху, щоб вони зосередилися на ходьбі, а не на залізі. Програма почалася в листопаді 2005 року й мала одну фазу на 15 місяців і дві по 12. Пороги були сталими, а не відносними, тож теоретично далі могли пройти всі команди або жодна. За статтею керівника програми в DARPA та колег 2007 року, для першої фази треба було долати перешкоди заввишки 4,8 сантиметра із середньою швидкістю 1,2 сантиметра за секунду; для другої й третьої — 4,2 і 7,2 сантиметра за секунду через 7,8 і 10,8 сантиметра. Команда Карнегі-Меллона підтверджує фінальну пару: 10,8 сантиметра на швидкості понад 7,2 сантиметра за секунду. Scientific American 2008 року давав трохи інші числа й називав команди: Карнегі-Меллон, Інститут людського й машинного пізнання у Флориді, MIT, Стенфорд, Університет Південної Каліфорнії та Пенсильванський університет. На третю фазу, з другої половини 2008 року, DARPA планувала лишити три команди з шести. Огляд 2024 року з посиланням на звіт Піппіна та співавторів 2011 року пише, що наприкінці програми 2009 року чотири команди з шести завершили її з задовільним результатом; самого звіту тут не прочитано.