STRIPS
Файкс і Нільссон описали планувальник, у якому дія задається передумовами та списками того, що вона додає і що видаляє зі стану світу.
Чому це важливо
Планування стало обчислюваним: замість доводити теорему про новий стан на кожному кроці, машина правкою списків оператора редагує опис світу, а до доводильника звертається лише щодо передумов і мети.
Попередній підхід вимагав доводити теорему для кожного кроку, і кількість аксіом про те, що дія не змінює, зростала нестримно. STRIPS обійшов це припущенням: усе, чого немає в списках, лишається як було. Таке подання дії досі лежить в основі мови PDDL і всіх сучасних планувальників. Ціною стала втрата повноти логічного опису.