Путівник для тих, хто любить копати глибше

Більшість «таймлайнів ШІ» в інтернеті виглядають однаково: ChatGPT, AlphaGo, Deep Blue, трохи Тюрінга для солідності. Атлас еволюції ШІ влаштований інакше. Я називаю його «аргументованим датасетом того, з чого виросло теперішнє»: беру сучасну технологію і йду від неї назад, до робіт, які її уможливили. Через це тут знайдеться і Гомер Дадлі, який 1936 року розклав людський голос і зібрав його заново просто на очах у зали, а 1939-го описав це як «гудіння і шипіння», і Тарас Вінцюк, який у київському журналі «Кібернетика» 1968 року розпізнавав мовлення динамічним програмуванням.

Нижче я пройду атласом розділ за розділом.

---

1. Головна: п’ять чисел, одна смуга й чотири вікна в минуле

Куди: aitimeline.dev/uk/

Угорі п’ять лічильників: 973 записи · 728 людей · 429 організацій · 323 системи · 2 125 джерел. Підпис під кожним числом є посиланням: «записи» відкриває часову вісь, «людей», «організацій» і «системи» ведуть на відповідні покажчики, «джерел» — на сторінку джерел.

Що відкривається з головної одним кліком: часова вісь (з лічильника, з років під смугою, з мініатюр і з підвалу), покажчики людей, організацій і систем, сторінка джерел, кожен із десяти нещодавно доданих записів, запис «Цього дня», а з підвалу ще «Лінії», «Граф зв’язків», «Методологія» і «Блог 6 в 1». Сторінка «Усі записи» звідси у двох кліках: посилання на неї стоїть під віссю, у вкладці «Розділи сайту» і на сторінці графа.

Під лічильниками стоїть кольорова смуга «Форма колекції». Її варто розібрати уважно.

Легенда смуги «Форма колекції»

Смуга складена з п’яти кольорових шарів - кожен шар означає тему:

Шар (знизу вгору)	Тема	Колір	Форма мітки на осі
1	Наукові основи	фіолетовий	● коло
2	Мовні моделі	зелений	■ квадрат
3	Зображення	малиновий	▲ трикутник вершиною вгору
4	Роботи й автономність	синій	▼ трикутник вершиною вниз
5	Мультимодальні	помаранчевий	◆ ромб

Цю смугу легко прочитати неправильно, тому три застереження:

• Висота шару показує частку, а не кількість. У кожному десятилітті шари разом дають 100 %. Уся смуга тому має однакову висоту, хоча в 1930-х у колекції 2 записи, а в 2020-х їх 442. Я зробив так навмисно. Колись тут стояли стовпчики з кількістю, і поточний рік перетворював решту історії на пласку лінію. Зараз у 2026-му вже 171 запис, і стовпчики тим більше не працювали б.
• Межі шарів ламані, а не плавні. Кожне десятиліття є однією виміряною точкою, і між точками проведено прямі. Згладжена крива показала б значення, яких колекція не має.
• Це форма колекції, а не історії ШІ. «Наукові основи» тут — назва однієї з п’яти тем атласу, а не оцінка. Після двох записів 1930-х колекція складається переважно з неї: у 1940-х до цієї теми належать 14 записів із 15 (93 %), у 1950-х — 30 із 38 (79 %). Далі колекція поступово розходиться на п’ять напрямів, і у 2020-х «Наукові основи» — це 206 записів із 442 (47 %). Про те, скільки всього «було» в ШІ, смуга не каже.

Роки під смугою теж працюють як посилання: кожне десятиліття відкриває вісь одразу на ньому. Лівий край підписано 1936, а не 1930, бо саме цим роком датовано найраніший запис. Тому перше десятиліття на сайті — 1936–1939.

Цікава деталь: найраніший запис колекції, показ Дадлі 11 вересня 1936 року, належить до мультимодальних, а не до наукових основ. Мовлення не має окремої теми. П’ять форм є межею того, що можна розрізнити на мітці в 11 пікселів, тож мовлення живе всередині мультимодальних. Звідси помаранчевий лівий край смуги: обидва записи 1930-х — це Дадлі (показ 1936-го і стаття 1939-го), а в 1940-х помаранчевим лишається один звуковий спектрограф із 15 записів, решта — наукові основи.

Мініатюри осі й «Нещодавно додані»

Нижче стоять чотири мініатюри часової осі, намальовані з тих самих записів, що й сама вісь:

• уся вісь, 1936 — 2026, 973 записи;
• 1970–1979 по роках, 53 записи;
• 2022 рік по місяцях, 43 записи;
• серпень 2026 по днях, 23 записи.

Кожна відкриває вісь саме на цьому періоді. Так видно, як атлас виглядає на чотирьох масштабах, ще до першого кліку.

Ще нижче рядок «Нещодавно додані»: десять записів, які останніми потрапили до атласу. Мова про нові записи в колекції, а не про нові події. Тут може стояти програма, що 1962 року сама вимірювала ЕКГ, поруч із показом Дадлі 1936-го і World Labs 2024-го. Рядок гортається вбік, а в сучасних браузерах біля заголовка є ще й круглі стрілки. Хто повертається до атласу, заходить сюди першим, щоб побачити, що з’явилося нового.

Під ним — картка «Цього дня в історії ШІ»: запис, що стався цього самого дня календаря в інший рік, а якщо такого немає, то найближчий до нього.

У самому низу головної — розділи сайту: «Відкрити часову вісь», «Лінії», «Граф зв’язків», «Методологія», «Блог 6 в 1», а поруч посилання на Telegram-канал «ШІ: календар» і на ліцензію.

---

2. Часова вісь: головний розділ

Куди: aitimeline.dev/uk/timeline/

Уперше варто клацнути «Як користуватися» внизу екрана. Тур проведе від десятиліття до року, місяця й дня, покаже лінії на осі й відкриє картку запису. Займає хвилину.

Як вісь розкладає час

На широкому екрані (від 900 px) вісь горизонтальна, і час іде зліва направо. На вужчому екрані, зокрема на мобільних пристроях, вісь вертикальна, і найновіше стоїть угорі: відкриваєте атлас і одразу бачите 2020-ті, а до 1939 року гортаєте вниз. Спершу видно все: десять діапазонів від 1936-го до 2026-го, вісім повних десятиліть і два неповні по краях. Скільки записів у кожному, видно на знімку.

Клацніть десятиліття, і вісь розкладе його по роках. Далі так само по місяцях, а потім по днях. Кнопка ← угорі ліворуч, перед назвою періоду (вона називається «Віддалити»), піднімає на рівень вище; з клавіатури те саме робить клавіша −, а + наближає. «Увесь час» одразу повертає всю вісь.

Вкладка «Розділи сайту»

Біля лівого краю, одразу під заголовком «Часова вісь 1936 — 2026», стирчить маленький язичок зі стрілкою. Це вкладка «Розділи сайту». Клік висуває зліва панель: «Головна · Атлас еволюції ШІ», «Усі записи», «Лінії», «Граф зв’язків», «Методологія», «Блог 6 в 1». Хто прийшов на вісь просто з пошуковика, звідси знайде решту атласу. На мобільних пристроях язичок на тому самому місці.

На мобільних пристроях, де вісь вертикальна, ще й нижній блок під віссю згортається в закладку зі стрілкою посередині внизу екрана, «Стан і посилання під віссю». У блоці бейдж альфи, позначка «Покриття часткове», легенда тем і посилання «Усі записи», «На головну», «Як користуватися». Вісь так отримує весь екран, а блок висувається тоді, коли він потрібен.

Легенда осі: що тут намальовано

Смуга на головній показує колекцію загалом. На самій осі є власні знаки, і кожен має значення. Коротка легенда стоїть під віссю, повна («Як читати вісь») — на сторінці Методологія.

• Кольорова фігура означає один запис. Колір і форма разом передають тему (таблиця вище), тому вісь читається і без кольору: і в чорно-білому вигляді, і для людей із різним сприйняттям кольорів.
• Бульбашка з числом означає згорнуту групу. Коли записів у проміжку забагато, вони зливаються в одну позначку, і що більше число, то більша бульбашка. Клік відкриває список цих записів.
• Синя бульбашка означає, що всі записи в групі з поточного, 2026 року. Цей рік ще записується, і його виділено окремо.
• Суцільна смуга вздовж осі означає, що запис займає проміжок, а не мить. Дата, відома з точністю до місяця чи року, або подія, що тривала кілька днів, тягнеться на весь свій проміжок, а позначка стоїть посередині нього.
• Пунктирна смуга з порожнистою позначкою (лише контур) означає, що дата запису ширша за період, який зараз видно на осі. Наприклад, відомий лише рік, а вісь показує місяці. Позначка стоїть посередині проміжку, але жоден період під нею цей запис не рахує, тож поруч може стояти 0. Такі записи збирає кнопка «Без точнішої дати: N» унизу.
• Діагональне штрихування означає, що в колекції за цей період нічого немає. Я наголошую: це твердження про колекцію, а не про історію. Штрихування не означає, що тоді нічого не сталося, і біля порожнього періоду з’являється кнопка «Найближчий запис: …».
• Дуги над віссю з’являються, коли курсор або фокус клавіатури стоїть на позначці. Вони ведуть до пов’язаних записів. Суцільна дуга означає зв’язок, який підтверджують джерела («Спирається на», «Розвиває», «Уможливлює»). Пунктирна дуга означає зв’язок за темою («Пов’язано») або протиставлення, без твердження, що один запис спричинив інший. На сенсорному екрані дуги видно від позначки, якої ви торкнулися, щойно повернетеся на вісь.
• Кільця: дрібний пунктир обводить запис, від якого йдуть дуги, а суцільне кільце стоїть на кожному записі на іншому кінці дуги.
• Дрібні підписи над десятиліттями («Мак-Каллок і Піттс, Вінер, Теорія інформації…») видно лише на повному масштабі. Кожне таке слово прив’язане до реального запису в колекції, тож рекламувати відсутнє вони не можуть.
• Цифра біля періоду показує, скільки записів у ньому, включно з нулем. Якщо запис один і періодові вистачає ширини, його назва стоїть під цифрою одразу, наводити нічого не треба. Назву окремого запису показує й сама позначка, коли навести на неї курсор. У вузькому періоді з кількома записами наведіть курсор на сам період, і з’являться їхні назви, до шести.

Вісь або список

Кнопка «Списком» угорі перемикає ті самі записи на читання: по десятиліттях, з датою, темою й джерелом. «На осі» повертає малюнок.

Картка запису

Клік по фігурі відкриває картку просто над віссю. У картці є: дата з точністю, яку витримує джерело, тип події, тема й лінії, назва, короткий опис, пов’язані записи, а внизу бейдж перевірки й кількість джерел. Розділу «Чому це важливо», повного тексту й самих джерел у картці немає: вони на сторінці запису. Є ще кілька речей, які легко пропустити:

• ★ «Зберегти» внизу картки, поруч із «Відкрити подію», відкладає запис. Щойно ви щось відклали, угорі між «Шукати» і «Списком» з’являється кнопка ★ з числом відкладеного. Клік по ній показує відкладене списком, а ще один повертає попередній вигляд. Якщо з цього списку перемкнутися кнопкою «На осі», збережене світиться, а решта тьмяніє. Зберігається все лише у вашому браузері.
• Зв’язки в часі. Пов’язані записи розкладено на «Раніше», «У той самий час» і «Пізніше», і видно, які з них посилаються на цей запис. Усього в колекції 1 330 зв’язків.
• Список / Граф. Перемикач показує сусідів першого кроку як маленький граф. Клік по сусідові відкриває вже його сусідів, і так можна подорожувати ланцюжком впливів хоч до 1940-х.
• «Відкрити подію ↗» веде на повну сторінку запису.

---

3. Пошук: знайдене світиться на осі

Як відкрити: / або Ctrl+K з будь-якої сторінки.

Пошук працює за назвами, описами, іменами людей, назвами організацій і моделей. Мінімум три символи. Фільтрів немає навмисно: організації й людей просто пишіть як текст.

Найцікавіше відбувається на самій осі. Знайдене світиться, решта тьмяніє, але не зникає, бо запис лишається там, де він стоїть у часі. Під полем видно, наприклад, «12 із 973 записів · тут 3». Кнопка «12 списком →» розкриває вісь настільки, щоб у неї вмістилися всі збіги, і показує їх переліком.

Ще два плюси пошуку:

• Він розуміє українські відмінки. У нього вбудовано український стемер — програму, яка зводить різні форми слова до спільної основи, — тож «мовленням», «мовлення» і «мовленні» знаходяться разом.
• Він пам’ятає ваші запити («Нещодавнє»), лише у вашому браузері. Кнопка «Забути» стирає їх.

Спробуйте для розігріву: Київ, Глушков, Івахненко, Bell Labs, перцептрон, суд.

---

4. Граф зв’язків: уся колекція в трьох вимірах

Куди: aitimeline.dev/uk/graph/, або вкладка «Розділи сайту» на осі.

Вісь розкладає записи в часі, а граф — у зв’язках. Кожен запис тут вузол, кожен зв’язок — лінія. Колір і форма вузла означають тему, як на осі, а розмір показує, скільки в запису зв’язків.

Граф показує те, чого вісь не бачить. Між 973 записами тут 1 330 зв’язків, і колекція розпадається на 62 окремі групи: усередині групи від запису до запису можна пройти зв’язками, а між групами шляху немає. Найбільша група тримає 836 записів (86 %), це і є «материк» історії ШІ. Запис із найбільшою кількістю зв’язків у ньому — AlexNet в ImageNet (2012, 18 зв’язків): від нього нитки ведуть назад до неокогнітрона, LeNet і CUDA і вперед до ResNet, DQN і WaveNet.

Решта — 37 менших груп, ланцюжки й острівці навколо материка, і 24 записи без жодного зв’язку. Кожен острівець розповідає свою історію. Найбільший острів (12 записів) — роботи, що вчаться: від PR2, який 2010 року п’ятдесят разів поспіль склав рушник, через захват предметів, вивчений на синтетичних даних, до руки, що складає кубик Рубіка, і чотириногого ANYmal, навченого в симуляції. Острів із 9 записів тримає класичний комп’ютерний зір і навігацію: фільтр Калмана, оптичний потік, SLAM. Ще один, із 6 записів, — ранній комп’ютерний зір: від фотографії в пам’яті комп’ютера 1957 року й літнього проєкту із зору 1966-го до Марра. Далі два острівці по п’ять записів. Один — про справедливість алгоритмів у медицині й правосудді. Другий — про державні суперкомп’ютери: від найшвидшої машини світу без жодного прискорювача через спільний суперкомп’ютер десяти європейських країн і 4 480 прискорювачів Hopper у Барселоні до Індії, яка купує прискорювачі як державну послугу. Серед 24 записів без жодного зв’язку — Tay від Microsoft і «Sydney» від Bing. Для кожного такого острівця чесне запитання звучить так: зв’язку не було, чи його ще не знайшли?

Як тут рухатися:

• граф можна тягнути, щоб обертати, і наближати колесом (коли граф у фокусі) або двома пальцями;
• клік по вузлу відкриває в панелі поруч «Обраний запис»: тема, рік, кількість зв’язків, назва, перелік сусідів, розкладений на «Раніше», «У той самий час» і «Пізніше», з типом кожного зв’язку («Спирається на», «Уможливлює», «Пов’язано»), а під ним кнопки «Сторінка запису», «На часовій осі» й «Зняти вибір». Кнопки сусідів ведуть графом далі, і мишею, і з клавіатури;
• під графом є перелік «Групи зв’язаних записів». П’ять найбільших груп видно одразу, решта груп і записи без зв’язків лежать під одним згортанням («Показати ще 34 групи»). Для кожної групи показано склад за темами, рядок «Максимум зв’язків» із назвою запису, який має їх найбільше, і записи групи за роками. Кнопка з оком біля цього рядка («Показати в графі») обирає цей запис у графі;
• обраний запис потрапляє в адресу (наприклад, /uk/graph/#evt-0007 для AlexNet), тож посиланням можна поділитися саме цим вибором;
• клавіші: стрілки обертають граф, +/− наближають, Esc знімає вибір, Home повертає початковий вигляд.

Граф малює WebGL, технологія тривимірної графіки в браузері. Якщо браузер її не підтримує, на місці малюнка стоїть пояснення: «Цей браузер не малює WebGL, тож графа не видно. Панель поруч і групи нижче працюють і без нього». Панель «Обраний запис» тоді працює так само, як із малюнком: запис обирають кнопкою з оком біля групи, панель показує його тему, рік, кількість зв’язків і сусідів, а кнопки сусідів ведуть далі. Перелік груп під графом теж лишається на місці.

---

5. Клавіші для тих, хто не любить мишку

Клавіша	Дія
/ · Ctrl+K · ⌘K	пошук
?	перелік усіх клавіш
Esc	закрити пошук, картку чи перелік
← → ↑ ↓	від мітки до мітки (на графі: обертати)
Home · End	перша чи остання мітка (на графі Home: початковий вигляд)
Enter	відкрити мітку чи період
+ · −	наблизити й віддалити
T	світла чи темна тема

Ctrl+K працює і на українській розкладці, бо сайт ловить фізичну клавішу, а не літеру.

---

6. Адреса, якою можна поділитися

Усе, що ви бачите на осі, записано в адресі сторінки, тож посиланням можна переслати точний стан:

• ?time=1990s відкриває вісь на 1990-х. Можна вказати й рік, наприклад ?time=1997, або місяць, як ?time=1997-06.
• ?q=Глушков відкриває вісь з уже виконаним пошуком.
• &mode=list показує результат списком.
• &event=evt-0198 відкриває конкретну картку (тут Dragon NaturallySpeaking, червень 1997).

Приклад: /uk/timeline/?q=Київ&mode=list.

---

7. Сторінка запису: де живуть докази

Куди: будь-який запис, наприклад /uk/events/evt-0626/ (Дадлі, 1939).

Це сторінка, де видно, на яких джерелах тримається запис. На ній є:

• Тип події: дослідження, оголошення, доступність, бенчмарк, віха або право й регулювання. Анонс моделі та її реальна доступність можуть бути двома різними записами.
• Дата події і окремо «Дата на часовій осі». Якщо точна дата невідома, запис ставлю за датою першоджерела того часу й про це відкрито пишу. Сучасна ретроспектива подію не пересуває.
• Бейдж перевірки. Майже скрізь стоїть «Джерела зібрано автоматично». З джерелом я звірив поки 8 записів із 973, і в них бейдж «Звірено з джерелом людиною». Ця робота тільки починається.
• Лінії (про них нижче) як посилання.
• Джерела з позначкою «першоджерело», «вторинне» чи «архівна копія» і датою публікації.
• Зв’язки з типом кожного («Спирається на», «Розвиває»…) в обидва боки.
• «Друк або PDF». Сторінка друкується як сам запис: без меню, чорним по білому, з рядком «Запис атласу: адреса · Надруковано 2 жовтня 2026 р.» угорі. Біля кожного зовнішнього посилання на папері з’являється його адреса, а в збереженому PDF адреси лишаються клікабельними.

Кнопка «Повернутися до часової осі» повертає туди, звідки ви прийшли: з тим самим пошуком і масштабом.

Друкувати можна не лише один запис. У режимі списку на осі теж є кнопка «Друк або PDF». Результати пошуку друкуються з заголовком (наприклад, «Пошук «Київ» · 1936 — 2026 · 6 записів»), адресою самого списку, датою друку й адресою сторінки під кожною карткою. Так само друкується й збережене (★). Сама вісь не друкується, бо її позначки розраховано на екран. Хто натисне Ctrl+P просто на осі, отримає аркуш з поясненням: щоб надрукувати записи цього проміжку, відкрийте їх кнопкою «Списком».

---

8. Атлас без мережі й на головному екрані

Атлас тепер є встановлюваним вебзастосунком (PWA). Після першого відвідування без мережі відкриваються вісь і тексти записів вашою мовою, відкладені зірочкою записи й сторінки, які ви нещодавно відкривали. Браузер тримає для цього три окремі сховища: оболонку сайту разом із віссю й текстами всіх записів, нещодавно відкриті сторінки та відкладене. Зірочка на записі одразу кладе його сторінку до відкладеного, а коли зірочку знімаєте, сторінка звідти зникає. Копія, показана без мережі, підписана датою збереження. Коли мережа повертається, сторінка щоразу береться свіжою. Сторінки, якої немає серед збережених, без мережі не відкрити: замість неї з’явиться пояснення й посилання на відкладені записи.

Як встановити:

• Windows, Chrome: значок встановлення у правому кінці адресного рядка або меню ⋮ → «Транслювати, зберегти й поділитися» → «Установити сторінку як додаток…»;
• Windows, Edge: браузер сам пропонує встановити атлас значком в адресному рядку; те саме є в меню «…» → «Додаткові засоби» → «Програми» → «Інсталювати цей сайт як програму»;
• macOS, Safari (macOS Sonoma 14 або новіша): «Файл» → «Додати в Dock» або кнопка «Поширити» → «Додати в Dock»;
• macOS, Chrome: так само, як у Chrome на Windows;
• Android, Chrome: меню ⋮ праворуч від адресного рядка → «Додати на головний екран» → «Установити» (назва пункту меню залежить від версії Chrome);
• iPhone та iPad, Safari: кнопка «Поширити» → «На Початковий екран» → «Додати». У нових версіях iOS там є ще перемикач «Відкрити як вебпрограму»: лишіть його увімкненим.

Назви пунктів меню браузери час від часу змінюють, тож шукайте за змістом: «установити», «додати на екран», «додати в Dock».

Відкладене зберігається лише у вашому браузері: акаунта на сайті немає.

---

9. Куточки, до яких доходять не всі

«Усі записи»: /uk/records/

Уся колекція за десятиліттями на одній сторінці. Це звичайний текст із посиланнями, тож сторінка відкривається будь-де, навіть там, де скрипти вимкнено або вони не завантажилися. Сюди варто зайти, щоб прогорнути все підряд.

«Лінії»: /uk/tags/

Друга систематика атласу, наскрізна. Тема каже, про що запис, а лінія каже, до чого він належить. На осі лінії не малюються, тож побачити їх можна тільки тут і на сторінці запису. Про лінії є й моє відео: «90 років штучного інтелекту за 11 хвилин: 973 події на одній осі». Їх 20:

Теорія навчання (210) · Оцінювання (131) · Дані (127) · Право й політика (123) · Обчислення (117) · Гроші й ринок (88) · Відкритість (74) · Символьний підхід (71) · Втілення (66) · Мовлення (66) · Безпека (62) · Інструменти (59) · Наука (57) · Пошук і міркування (53) · Генеративні медіа (52) · Шкода (51) · Агенти (34) · Оборона (33) · Автономний рух (30) · Праця (28)

Запис може мати до трьох ліній або жодної, тому сума цих лічильників (1 532) більша за кількість записів (973): 410 записів мають одну лінію, 429 — дві, 88 — три, а 46 записів не мають жодної.

Лінія «Шкода» тут стоїть на тих самих правах, що й «Обчислення». Вона зібрала 51 запис про задокументовану шкоду людям і відповідь на неї. Разом із «Право й політика» та «Гроші й ринок» це найкращий вхід для тих, кого цікавить не «хто перший», а «хто платив, хто постраждав і хто ухвалював правила».

Люди, організації, моделі

• /uk/people/: 728 імен
• /uk/organizations/: 429
• /uk/models/: 323 моделі й продукти одним списком, бо межу між моделлю і продуктом на її основі рідко видно чітко

Це покажчики, а не біографії. Атлас не пише описів людей і не вигадує їх. Навпроти кожного імені стоять записи, у яких воно з’являється, а для переходу є рядок літер абетки: угорі сторінки, а на широкому екрані біля правого краю.

«Джерела»: /uk/sources/

Звідки все взято: 2 125 документів із 532 сайтів. Картки можна сортувати за абеткою або за кількістю записів. Друге сортування показує справжній скелет атласу: arXiv (200), Internet Archive (131), OpenAI (48), Wikipedia (48), MIT (42), IEEE (36), ACM (35), Springer (34), ACL Anthology (33), Stanford (32), Anthropic (31). Internet Archive тут — це збережені копії: там, де оригінал зник із мережі, атлас спирається на копію. Картка сайту розгортається в перелік самих документів.

«Методологія»: /uk/about/

Коротко й по суті: чому порожній період не означає відсутність подій, чому причинному зв’язку потрібне джерело, як читати кожну лінію на осі, як працює атлас без мережі, що означає «Альфа-версія» і на яких умовах можна брати тексти й дані (CC BY 4.0). Якщо читати в атласі тільки одну сторінку тексту, то цю.

«Блог 6 в 1»: /uk/blog/

Тут я пишу від себе, і цей путівник — перший пост. Нові пости можна читати через RSS-стрічку блогу.

Мова

Перемикач uk/en є на кожній сторінці. Не буду приховувати: обидві мовні версії кожного запису пише ШІ, і він же звіряє переклад із поточною версією тексту. Я переклади окремо не затверджую.

---

10. П’ять маршрутів атласом

1. Київ в атласі. Пошук «Київ» або «Інститут кібернетики». Далі МЕСМ, перша електронна машина в Києві (1950–1951), Глушков і Інститут кібернетики (1962), Вінцюк і розпізнавання мовлення (1968), Івахненко і метод групового врахування аргументів (1971), який часто називають одним із перших алгоритмів глибокого навчання, робот ТАІР Амосова й Куссуля на IJCAI-75. А потім сучасність: перше змагання відкритих моделей українською на UNLP (2024) і Дія.AI в застосунку «Дія» (2026).
2. Голос машини. Від Дадлі 1939 року через Dragon NaturallySpeaking 1997-го до сьогоднішніх голосових асистентів. Відкрийте лінію «Мовлення» на /uk/tags/.
3. Ланцюжок впливу. Відкрийте будь-яку сучасну модель, перемкніть картку на «Граф» і йдіть сусідами назад. Мало хто пам’ятає, звідки «виросла» та чи інша ідея, а тут це видно.
4. Острівці графа. На /uk/graph/ відкрийте «Групи зв’язаних записів» і пройдіть малі групи поза «материком». Там найкраще видно, де колекція ще недозібрана.
5. 2026 наживо. Відкрийте ?time=2026: 171 запис за рік, який ще не скінчився. А що додали до атласу останнім, з будь-якої епохи, показує секція «Нещодавно додані» на головній.

Бонус для тих, хто любить тихі епохи: ?time=1990s. LSA, теги Бріла, згладжування Кнезера–Ная і Чена–Гудмана, AltaVista-переклад — цеглини, на яких потім виросли мовні моделі.

---

11. Атлас в освіті

Сайти про історію ШІ зазвичай роблять із навчання вікторину: хто придумав, у якому році, що було першим. Атлас корисний навчанню іншим. Він показує, як знання про минуле зібрано, а не лише що в ньому. Уміння розрізняти подію, джерело про неї і висновок, який з цього зроблено, потрібне не тільки інформатикам.

Чого атлас навчає просто своєю будовою

Критичне читання джерел. На кожній сторінці запису джерело позначено як «першоджерело», «вторинне» або «архівна копія». Учень бачить, що стаття з arXiv 2017 року і ретроспектива 2023-го про ту саму роботу мають різну вагу. Бачить і те, що сучасний переказ не може пересунути дату історичної події.

Точність як чесність. Атлас не вигадує невідомий день, а залишає його невідомим. Звідси порожнисті позначки, пунктирні смуги й кнопка «Без точнішої дати». На уроці це готовий приклад для розмови про те, чому «1962 рік» чесніше за «15 березня 1962», якого немає в жодному джерелі.

Кореляція і причинність. На осі видно дві різні дуги. Суцільна означає зв’язок, який підтверджують джерела. Пунктирна означає «пов’язано», тобто тематичну спорідненість без заяви про вплив. Різницю між «пов’язано» і «спричинило» тут видно просто на екрані.

Відсутність даних не є відсутністю подій. Штрихування порожніх періодів із приміткою «це твердження про колекцію, а не про історію» — наочний приклад упередження вибірки. Можна поставити класу ще одне просте запитання: чому в 2020-х записів майже в 30 разів більше, ніж у 1940-х? Бо стало більше ШІ, бо легше знайти джерела чи бо так вирішив укладач, тобто я?

Мережеве мислення. Граф зв’язків показує, що історія науки — не пряма лінія, а «материк» з острівцями. Учні бачать, які роботи стали вузлами, до яких сходиться багато зв’язків, а які поки стоять осторонь.

Читання візуалізації даних. Смуга «Форма колекції» показує частки, а не кількості. Можна запитати учнів, що вона каже і чого не каже, а потім порівняти з віссю, де видно кількості. На цьому легко пояснити, чому графік із тими самими даними може розповідати різні історії.

Де він стане в нагоді

• Інформатика, старші класи. Лінійка від перцептрона (1958) до сучасних мовних моделей показує, що ChatGPT не взявся нізвідки. Маршрут 1990-х зі статистичними мовними моделями, згладжуванням і тегерами ілюструє слово «навчання» в назві «машинне навчання» краще за будь-яку метафору.
• Історія науки й історія України. Київ в атласі: МЕСМ 1950–1951 років, Інститут кібернетики Глушкова, Івахненко з методом групового врахування аргументів, Вінцюк із розпізнаванням мовлення 1968 року, робот ТАІР Амосова й Куссуля. Атлас ставить ці роботи на ту саму вісь, що й Дартмутський семінар чи перцептрон, і з цього можна почати розмову про місце української науки в історії ШІ. Далі сучасна частина: повномасштабне вторгнення русні 2022 року (запис про розпізнавання облич, яким у березні 2022-го почало користуватися Міністерство оборони), оборонний кластер Brave1 (2023), перше змагання відкритих мовних моделей українською на UNLP (2024).
• Громадянська освіта, право, етика. Лінії «Право й політика» (123 записи), «Шкода» (51), «Безпека» (62), «Праця» (28) — готова добірка кейсів для дебатів із джерелами, а не з переказів у стрічці новин.
• Англійська мова. Кожен запис має паралельний текст українською й англійською, і обидві версії пише ШІ. Тому тут є що перевіряти: запропонуйте учням звірити, чи добре ШІ переклав текст і чи не викривив сказане українською (або навпаки, англійською). Чи не зникло уточнення, чи не став обережний вислів категоричним, чи той самий термін ужито в обох версіях.
• Університетські курси з обробки природної мови, комп’ютерного зору й робототехніки. Граф на картці й сторінка /uk/graph/ допомагають побудувати «родовід» методу. Спробуйте дати це як вправу перед першою лекцією курсу.
• Медіаграмотність і методи дослідження. Сторінка /uk/about/ коротко називає правила проєкту та його обмеження: що вважається окремою подією, якої точності дата, чого потребує зв’язок між записами, хто що перевіряв і що ще не перевірено. Її можна взяти як матеріал для розбору: чи досить такого опису, щоб довіряти колекції, і чого в ньому бракує.

Пропозиції завдань

1. «Родовід». Візьміть сучасну систему, відкрийте на її картці «Граф» і пройдіть зв’язками «Спирається на» якомога далі назад. Запишіть ланцюжок і для кожного кроку назвіть джерело.
2. «Детектив дат». Знайдіть три записи з порожнистою позначкою на масштабі місяців. З’ясуйте, яку дату підтверджує джерело і які джерела могли б її уточнити.
3. «Що мовчить». Знайдіть заштрихований період. Сформулюйте гіпотезу, чому в колекції там порожньо: подій не було, джерела недоступні чи я ще не дійшов.
4. «Острівець». На сторінці графа оберіть малу групу поза «материком» або запис без жодного зв’язку. Спробуйте знайти, з чим він мав би бути пов’язаний, і яке джерело це підтвердило б.
5. «Дві мови». Порівняйте українську й англійську версії одного запису. Що перекладено дослівно, а що переформульовано?
6. «Київ в атласі». Складіть хронологію українських записів і поясніть, які з них мають продовження в сучасних технологіях.

Завдання зручно роздавати посиланнями. Стан осі живе в адресі: ?time=1970s, ?q=Глушков&mode=list, &event=…. Учень відкриває саме те, що потрібно, без інструкцій на пів сторінки.

Практичні плюси для школи

• Роздатковий матеріал одним кліком. «Друк або PDF» перетворює запис, пошук чи збережене на акуратний аркуш. Адреси в файлі PDF клікабельні, тож учень із файлу потрапляє просто до джерела. В роздруківці посилання окремо вказані без текста-якоря.
• Працює без мережі. Після першого відкриття вісь, тексти й збережене доступні офлайн. У класі зі слабким інтернетом і під час відключень світла це не дрібниця. Атлас можна встановити на головний екран, як застосунок.
• Ні реєстрації, ні збирання даних. Збережене (★) і нещодавні пошуки лежать лише в браузері учня. Сайт не має куди їх надіслати, і для роботи з неповнолітніми це важливо.
• Працює на слабких комп’ютерах. Сторінка «Усі записи» показує всю колекцію навіть там, де скрипти не працюють. Граф без WebGL показує групи текстом.
• Доступність. Тему передає не лише колір, а й форма позначки, тож учні з різним сприйняттям кольорів читають вісь нарівні з іншими. Усю вісь і граф можна пройти клавіатурою.

Застереження для вчителя

Атлас досі позначено як альфа-версію. 27 вересня 2026 року я прийняв сайт у цілому, але кожен запис окремо ще звіряю. Майже всі вони зібрані автоматичними дослідницькими проходами, і з джерелами я звірив поки 8 із 973: бейдж унизу осі так і каже, «Альфа: … підтверджені людиною». Помічену помилку прошу вважати ймовірною, а не винятковою. Для уроку тому краще використовувати атлас як відправну точку з джерелами, а не як остаточне джерело: перед тим як цитувати, відкривати посилання й перевіряти. Така перевірка сама стає частиною навчання: я не прошу вірити, а даю, що перевіряти.

Покриття часткове, і тут воно зміщене до недавнього часу: 2020-ті займають майже половину осі. Це не підручник і не повна історія ШІ. Це колекція, яка росте, і в ній видно, чого ще бракує.

---

Замість висновку

Атлас не обіцяє повноти. Навпаки, штрихування на порожніх періодах, острівці на графі, бейдж «зібрано автоматично» і кнопка «Без точнішої дати» чітко вказують, чого він ще не знає. Саме це і формує роль проєкту: заходити не по готові відповіді, а по джерела, з якими можна сперечатися.

Сайт у цілому я прийняв і відкрив для пошуковиків: з часом вони його знаходитимуть. Попереду найважливіший етап: я звіряю записи з джерелами, бейдж за бейджем.

Приклади «типових таймлайнів»

Дванадцять сторінок і відео, з яких я виходив у першому реченні. У дужках — що з типового набору названо в кожному.

• Сайти українською: Speka, «Історія штучного інтелекту: від автоматів до ChatGPT» (Тюрінг, Дартмут, ELIZA, Deep Blue, Watson, ChatGPT); GigaCloud, «Що таке штучний інтелект: історія, види та складові» (Дартмут, ELIZA, Deep Blue, Watson, ChatGPT); Kyivstar Business Hub, «Історія штучного інтелекту: цікаво про розвиток технології», частина 1 і частина 2 (Тюрінг, Дартмут, ELIZA, Deep Blue, Watson, AlphaGo).
• Відео українською: Hotline, «Історія розвитку штучного інтелекту: від перших роботів до AI у ноутбуках» (Тюрінг, Дартмут, Deep Blue, AlphaGo, ChatGPT); Алекс про IT, «Історія штучного інтелекту: 100 років за 30 хвилин» (Тюрінг, Дартмут, ELIZA, Deep Blue, Watson, AlphaGo, ChatGPT); NeuroMind, «Штучний інтелект розумніший людини? Історія розвитку ШІ» (Дартмут, Тюрінг, ELIZA, Deep Blue, Watson).
• Сайти англійською: Live Science, «History of AI: 12 key moments that defined the field» (Тюрінг, Дартмут, ELIZA, Deep Blue, AlphaGo, ChatGPT); Coursera, «The History of AI: A Timeline of Artificial Intelligence» (Тюрінг, Дартмут, ELIZA, Deep Blue, Watson, AlphaGo, ChatGPT); University of South Florida Libraries, «AI History» (Тюрінг, Дартмут, ELIZA, Deep Blue, Watson, AlphaGo, ChatGPT).
• Відео англійською: IBM Technology, «A Brief History of AI: From Machine Learning to Gen AI to Agentic AI» (Тюрінг, ELIZA, Deep Blue, Watson); 365 Data Science, «A Brief History of AI» (Тюрінг, Дартмут, Deep Blue, Watson, ChatGPT); Putchuon, «The Entire History of Artificial Intelligence (Last 100 Years)» (Тюрінг, ELIZA, Deep Blue, AlphaGo, ChatGPT).

Усі посилання відкривалися 02.10.2026.

---

Цифри станом на 03.10.2026 (версія даних 2026-09-30.8; після 30.09 додано лише джерела, записи не змінювалися), пораховано з даних репозиторію і звірено з живим сайтом 03.10. З живим сайтом 02–03.10 звірено головну, вісь, картку запису, відкладене, пошук, граф, «Лінії» і «Джерела». Граф без WebGL перевірено імітацією: у звичайному браузері WebGL вимкнено скриптом. Показ сторінок без мережі я описав за текстами сайту, а встановлення — за довідкою Chrome, Edge і Safari: на самих пристроях це не перевірялося.