SAI: замість AGI — швидкість адаптації
27 лютого 2026 року Голдфелдер, Вайдер, Лекун і Шварц-Зів виклали на arXiv позиційну статтю: «загальний» ШІ — хибна мета, бо й людський інтелект спеціалізований; замість AGI вони пропонують «надлюдський адаптивний інтелект» (SAI), який мірять швидкістю опанування нових завдань.
Чому це важливо
Одна з найвідоміших постатей галузі публічно вимагає замінити «AGI» на іншу мету й іншу мірку. Редакційна оцінка: це аргумент, а не результат; мірку статті ніхто ще не втілив у тесті, а прихильність авторів до самонавчання й світових моделей — їхня власна дослідницька лінія.
Стаття формулює п’ять тез: людський інтелект не є загальним; загальність не потрібна, щоб бути корисним; єдиного визначення AGI немає; наявні визначення недостатні; треба зосередитись на SAI. Наявні визначення (Хендрікса та ін., Морріса та ін., Гассабіса, Шолле, Легга й Гаттера, OpenAI) вона розкладає на двох осях і оцінює трьома вимогами — здійсненність, внутрішня узгодженість, придатність до вимірювання — і показує в таблиці, що кожне не витримує щонайменше однієї. SAI визначено як здатність опанувати те, що людина вміє, і корисне поза людським діапазоном; міра — швидкість, з якою агент опановує нові навички. Як шлях автори називають самонавчання, передбачення в латентному просторі (JEPA, Dreamer 4, Genie 2) і різноманітність архітектур замість одноманітності авторегресивних моделей; одна з тез — що помилки таких моделей зростають експоненційно з довжиною прогнозу. Стаття відповідає на заперечення, які приписує Ілону Маску й Демісу Гассабісу: що мозок «загальний» у сенсі машини Тюрінга. Чого запис не стверджує. У статті немає експерименту, набору даних чи виміру: аргумент спирається на цитування й міркування. Автори самі пишуть, що ще не визначили «корисність» точно, і не наводять конкретного тесту для швидкості адаптації. Ідея, що людина не «загальна», — теза статті, а не встановлений факт. Дата — подання v1; у PDF стоїть 2 березня. Версій більше немає.