Мовлення, розібране й зібране на очах у зали
11 вересня 1936 року на конференції до 300-річчя Гарварду в Кембриджі Гомер Дадлі з Bell Laboratories супроводив доповідь Ф. Б. Джуета показом системи, що аналізує мовлення й одразу синтезує його заново. Голос, сказаний у лабораторії в Нью-Йорку, аналізатор розкладав на висоту тону, резонансні області частот і гучність, а синтезатор збирав із цих керівних струмів новий сигнал, який лінією йшов до зали в Кембриджі.
Чому це важливо
Це найраніший в атласі показ, де мовлення не передають, а розбирають на параметри й будують заново з електричних відповідників голосових зв'язок і порожнин рота. Редакційна оцінка: така схема, де керівні сигнали можна змінювати між аналізом і синтезом, лежить під пізнішим кодуванням і синтезом мовлення; сама груднева стаття про це ще не каже.
За статтею Дадлі, мовлення з лабораторії в Нью-Йорку піднімав рухомокотушковий мікрофон; аналізатор визначав три основні характеристики звуків мовлення: висоту тону, резонансні області частот і гучність. Керівні струми йшли до синтезатора, той виробляв новий струм за цими вказівками, а лінія передавала його до зали в Кембриджі, де підсилювачі гучномовного зв'язку перетворювали його на звук. Синтезатор відповідає голосовій системі людини: батареї замість повітря з легень; релаксаційний генератор («buzzer») замість голосових зв'язок для дзвінких звуків; шум опору для глухих, що народжуються у вузькому місці ротового каналу; налаштовані електричні контури замість резонансних порожнин рота. Струми аналізатора можна змінювати на шляху: піднімати, знижувати або фіксувати висоту тону, регулювати її вручну окремо від висоти голосу мовця, а штучний голос пустити разом зі справжнім і дістати «дует з одного голосу». Сам Дадлі каже, що система недосконала, хоч і дає легко зрозуміле мовлення зі звичайними змінами висоти й гучності. Чого запис не стверджує. Стаття не називає ні кількості каналів і смуг, ні запізнення, ні відсотка розбірливості, і слова «вокодер» у ній немає: такі числа з'являються лише в праці 1939 року. Вона не каже, хто говорив під час самого показу: фото на її першій сторінці підписане «C. W. Vadersen speaking into the microphone of the speech-synthesizing apparatus» і показує апарат у лабораторії, тож це не доказ, що саме він говорив у залі. Зала названа двічі по-різному: «Sanders Hall» у підписі й на схемі, «Sanders Theatre» у тексті. Зміст доповіді Джуета в записі не викладено: її опису не читали.