GUHA: машина, що висуває гіпотези з даних
У 1966 році Петр Гаєк, Іван Гавел і Методей Хитил із Праги опублікували метод GUHA (General Unary Hypotheses Automaton): комп'ютер систематично породжує всі гіпотези певного вигляду про зв'язки між властивостями об'єктів і видає ті, що справджуються на даних. Чеську статтю в Kybernetika перевірено на машині MINSK 2 на даних 230 пацієнтів з епілепсією, по 36 властивостей на кожного.
Чому це важливо
Пошук гіпотез у даних став програмою, а не лише інтуїцією дослідника: автори називають метод «пропонуванням гіпотез». Через тридцять із лишком років автори GUHA вказали, що асоціативні правила інтелектуального аналізу даних по суті вже є в їхній статті 1966 року. Це редакційна оцінка з опорою на їхній виклад.
Робіт дві, обидві 1966 року й тих самих авторів: чеська в Kybernetika 2, № 1, с. 31–47 (надіслано 19 вересня 1965 року; Гаєк і Гавел — Математичний інститут Чехословацької академії наук, Хитил — Фізіологічний інститут академії), і англійська в Computing 1, № 4, с. 293–308 (надійшла 31 березня 1966 року), де програма працювала на IBM 7040 Технічної вищої школи Відня. На MINSK 2 вистачило одного блоку оперативної пам'яті — 4096 слів по 36 розрядів. Англійська стаття сама каже, що математично метод нічого нового не містить; новизна — у повному машинному переборі. Про асоціативні правила: технічний звіт Інституту інформатики АН Чеської Республіки № 867 (2002) пише, що поняття асоціативного правила Агравала «occurs in fact» у статті 1966 року і що цього довго не помічали; звіт посилається на розділ Агравала й співавторів 1996 року. Це твердження самих авторів методу. Чого запис не стверджує: що Агравал і співавтори спиралися на GUHA — жоден прочитаний документ цього не каже; кількості знайдених гіпотез у пражському експерименті.