Віха · 6 листопада 1950 – 25 грудня 1951 рр.
МЕСМ: перша електронна машина в Києві
У лабораторії С. О. Лебедєва Інституту електротехніки АН УРСР у Феофанії під Києвом 6 листопада 1950 року вперше запустили макет Малої електронної лічильної машини (МЕСМ), а 25 грудня 1951 року урядова комісія прийняла її в регулярну експлуатацію. Того ж дня машина розв'язала першу справжню задачу: 585 значень функції розподілу, близько 250 000 операцій за 2,5 години.
Чому це важливо
Україна дістала власну машину з програмою в пам'яті, і саме лабораторія, що її збудувала, стала зародком Обчислювального центру 1957 року та Інституту кібернетики 1962 року. Звідти походять київські роботи з розпізнавання, доведення й самонавчання, які атлас уже має. Це редакційна оцінка.
Числа за характеристиками з київської книжки Малиновського 1995 року: двійкова система з фіксованою комою, 16 розрядів і знак, пам'ять на 31 число й 63 команди на тригерних комірках, триадресні команди, близько 3000 операцій за хвилину, площа 60 м², близько 3500 тріодів і 2500 діодів, 25 кВт. Протокол засідання вченої ради 8 січня 1951 року називає проєктну швидкість 100 операцій за секунду; інші перекази дають 50 операцій за секунду при прийманні й «близько 6000 ламп». У червні–вересні 1952 року розрядність підняли з 16 до 20.
Проміжні дати за тими самими джерелами: 4 січня 1951 року макет показали комісії АН УРСР, і він виконав перші розрахунки; 7 листопада 1951 року перетворення макета на машину завершено. Дату показу урядовій комісії джерела дають по-різному: 10 березня або 10 травня 1951 року.
Чого запис не стверджує: що машина була першою в континентальній Європі, як кажуть музей і переказ Глушкова, — порівняння в запис не йде; що прочитано сам акт приймання — ні його скану, ні тексту не знайдено.
Відомості про подію
- Дата події
- 6 листопада 1950 р. – 25 грудня 1951 р.
- Дата на часовій лінії
- Дата події
- Перевірка
- Джерела зібрано автоматично · 27 вересня 2026 р.
- Лінії
- ID
- evt-0877
Від пробного пуску макета 6 листопада 1950 року до приймання машини в регулярну експлуатацію урядовою комісією 25 грудня 1951 року, за переліком етапів, який Лебедєв вів у робочих нотатках, і за статтею Малиновського 2002 року. Акта приймання не прочитано: за зошитом Лебедєва в переказі 1978 року акт складали з 25 грудня 1951 по 12 січня 1952 року. Українська хронологія музею ICFCST дає 6 грудня 1951 року, решта джерел — 25 грудня.
Джерела
- вторинне Pioneers of Soviet Computing (Boris N. Malinovsky, ed. Anne Fitzpatrick, trans. Emmanuel Aronie), 2nd electronic edition
SIGCIS (Society for the History of Technology, Special Interest Group for Computers, Information and Society) · Опубліковано 2010
- вторинне Б. М. Малиновський, «Пророк у своїй Вітчизні», Вісник НАН України, 2002, № 10 (copy on the ICFCST museum site)
Visnyk of the National Academy of Sciences of Ukraine; copy hosted by the International Charity Foundation for History and Development of Computer Science and Technique (ICFCST), Kyiv · Опубліковано жовтень 2002 р.
- вторинне MESM: main characteristics (ICFCST museum page, after B. M. Malinovsky, Kyiv, 1995, p. 349)
ICFCST museum, Kyiv
- вторинне Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України: все починалося у Феофанії... Спогади, частина 1 (compiled by N. M. Mishchenko), Kyiv, 2012
ICFCST museum, Kyiv (copy of the 2012 memoir collection) · Опубліковано 2012
Пов’язані події
- Пов’язано Київ: Інститут кібернетики
Лабораторія Лебедєва, що збудувала МЕСМ, 1954 року перейшла до Інституту математики, 1956 року її очолив Глушков, а з неї виріс Обчислювальний центр 1957 року, який 1962 року став Інститутом кібернетики; МЕСМ була однією з машин центру.
Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України: все починалося у Феофанії... Спогади, частина 1 (compiled by N. M. Mishchenko), Kyiv, 2012Pioneers of Soviet Computing (Boris N. Malinovsky, ed. Anne Fitzpatrick, trans. Emmanuel Aronie), 2nd electronic edition
Записи, що посилаються на цей
- Пов’язано МИР: машина, що розуміє формули
Обидві машини — з київської лінії, що почалася в лабораторії Лебедєва: МЕСМ стала однією з машин Обчислювального центру, з якого виріс Інститут кібернетики, що створив МИР.