CASNET: модель глаукоми перед офтальмологами
На IJCAI-77 у Кембриджі (22–25 серпня 1977 року) С. М. Вайс, К. А. Куліковський і А. Сафір описали CASNET — програму для тривалого ведення глаукоми, що міркує через причинну мережу станів хвороби. На зустрічі Американської академії офтальмології й отоларингології 1976 року 49 офтальмологів оцінили її поради: 95 % визнали їх клінічно прийнятними, 77 % — експертними або дуже компетентними.
Чому це важливо
Поради медичної програми оцінила велика група офтальмологів, а не лише її розробники. Програма спирається не на перелік правил, а на модель перебігу хвороби від патофізіологічних станів до проявів, і автори самі протиставляють її суто нормативному, заснованому на правилах підходу MYCIN.
Модель описує глаукому мережею патофізіологічних станів, пов'язаних причинними зв'язками, і прив'язує до них спостереження, діагнози й лікування; поради стосуються тривалого ведення хворого. Програма написана на FORTRAN і працює в 35 тисячах слів пам'яті PDP-10. З 1975 року її випробовували дослідники п'яти медичних центрів, об'єднаних у мережу ONET; вона має понад 200 тверджень про діагноз і лікування. На ранній вибірці з 40 складних випадків модель, у міру вдосконалення, стала правильно діагностувати всі 40. Члени ONET, за особистими повідомленнями, на які посилається доповідь, оцінюють, що в близько 75 % складних випадків програма доходить розумних і часто тонких висновків. Таблиця опитування 1976 року: експертний рівень 25 %, дуже компетентний 52 %, прийнятний 18 %, неадекватний 5 %. Вайс і Сафір — з Медичної школи Маунт-Сінай, Куліковський — з Ратгерського університету. Чого запис не стверджує: дня опитування 1976 року — доповідь його не називає; чисел журнальної статті 1978 року, серед авторів якої є й Амарел, — її не прочитано. Цифри взято з перенабраного тексту матеріалів конференції, а не зі скану друку.