Шаховий чип Сю: від ChipTest до Deep Blue

У червні 1985 року аспірант Карнегі-Меллона Фен-сюн Сю взявся зробити генератор шахових ходів на одному кристалі за 3-мікронною технологією, доступною університетам. Перші робочі чипи прийшли приблизно через десять місяців; чип видавав до 2 мільйонів ходів на секунду, у десять разів швидше за 64-чиповий модуль машини Hitech.

Із чипом програма спершу перебирала близько 50 000 позицій на секунду; ChipTest грав на чемпіонаті Північної Америки 1986 року, а 1987 року, за AI Magazine, виграв його з усіма перемогами. Deep Thought мав два процесори по 450 000 позицій на секунду, разом 700 000, і в листопаді 1988 року, розділивши перше місце з гросмейстером Майлсом, переміг гросмейстера Бента Ларсена. Deep Blue 1996 року мав 36 вузлів IBM RS/6000 SP і 216 шахових чипів нового покоління, по 1,6–2 мільйона позицій на секунду, разом 50–100 мільйонів. Машина 1997 року мала 30 вузлів і 480 чипів у CMOS 0,6 мкм, близько 1,5 мільйона транзисторів кожен, по 2–2,5 мільйона позицій на секунду. За Сю, стала швидкість сягала 200 мільйонів позицій на секунду; за статтею Кемпбелла, Гоуна й Сю, у матчі 1997 року середня швидкість у пошуках довших за хвилину була 126 мільйонів, а найбільша стала — 330 мільйонів. Сам чип, за резюме двох статей Сю 1987 року — на Міжнародній конференції з твердотільних схем у Нью-Йорку (25–27 лютого) і в IEEE Journal of Solid-State Circuits (жовтень): 36 000 транзисторів на кристалі 6,8 на 6,9 мм за 3-мікронною технологією CMOS із двома шарами металу, розсіює менш як 0,5 Вт, складається переважно з матриці 8 на 8 схем, у кожній менше 550 транзисторів, і є першим чипом набору з двох для спеціалізованого шахового комп'ютера. Назви ChipTest резюме не згадують; те, що цей 3-мікронний чип, виготовлений через MOSIS, працював у ChipTest, Deep Thought і Deep Thought 2, — слова самого Сю в усній історії Музею комп'ютерної історії 2005 року. Чого запис не стверджує: нічого з тексту двох статей 1987 року — їх прочитано лише в резюме.