Lisp-машина MIT
У серпні 1977 року група Лабораторії штучного інтелекту MIT повідомила, що на прототипі Lisp-машини працює майже повна система. Це персональний комп'ютер, чий набір інструкцій, за звітом, спроєктовано саме під мову Lisp, якою користувалися дослідники ШІ; повна машина мала б коштувати близько 80 000 доларів.
Чому це важливо
Замість того щоб ділити час великої машини PDP-10 між багатьма людьми, група запропонувала дати кожному дослідникові ШІ окрему машину, зроблену під його мову. Швидкість програми тепер не залежала від того, скільки людей працює одночасно. Це той клас спеціалізованої апаратури ШІ, чий ринок обвалився наприкінці 1980-х.
За робочим документом Ґрінблата від листопада 1974 року, мета — робота одного користувача без поділу часу за приблизно 70 000 доларів за систему. Процесор CONS Тома Найта мав 32-розрядні шляхи даних, 24-розрядні адреси й великий мікрокод, 16K 48-бітових слів, що виконує команди Lisp. Звіт 1977 року каже, що прототип зібрали трохи більш як за два роки до того без пам'яті й введення-виведення, а на початку 1977 року він отримав пам'ять, диск і термінал. Система запитів LUNAR на ній працювала приблизно втричі швидше, ніж у Maclisp на KA-10; на кінець 1977 і початок 1978 року група планувала сім машин. У травні 1979 року AI Memo 528 описує CADR — перероблену CONS, 32-розрядний мікропрограмований процесор загального призначення, на якому стоїть Lisp-машина. Чого запис не стверджує: що це перша машина, спроєктована під мову ШІ, і скільки CADR зрештою побудовано — прочитані документи цього не кажуть.