PROSPECTOR знаходить молібден

У Science від 3 вересня 1982 року Кемпбелл, Голлістер, Дуда й Гарт повідомили, що експертна система PROSPECTOR за геологічними картами, складеними до буріння, і правилами фахівця з порфірового молібдену вказала на горі Маунт-Толмен у штаті Вашингтон місце раніше невідомої руди промислового вмісту.

Систему створено в лабораторії штучного інтелекту SRI International; на час статті Дуда й Гарт працювали у Fairchild Laboratory for Artificial Intelligence Research у Пало-Альто, а правила дав фахівець із порфірового молібдену. Christian Science Monitor 30 вересня 1982 року навів слова керівника програми експертних систем SRI Рене Ребо: кожного експерта опитували близько п'ятдесяти годин, а відповіді програми й експерта на тих самих задачах розходилися в середньому на 6–7 відсотків; це слова розробника. Як PROSPECTOR міркував, описує технічна нотатка SRI червня 1981 року. Кожне твердження моделі має апріорну ймовірність; правило множить шанси гіпотези на міру достатності, коли ознаку спостерігали, і на міру необхідності, коли її немає, і обидві міри дає фахівець. Геолог відповідає за шкалою впевненості від −5 до +5, де 0 — «нічого не відомо»; «і» бере найменшу з імовірностей, «або» — найбільшу. Для вибору місць буріння система брала оцифровані карти, ділила їх на сітку 128 на 128 точок і рахувала мережу 16 384 рази, щоб отримати кольорову карту сприятливості. Прогноз старший за статтю. У BYTE за вересень 1981 року (с. 262) Дуда й Гашніг писали, що PROSPECTOR зробив свій перший прогноз місця молібденового родовища й що триває буріння, яке має його перевірити; підпис до знімка Маунт-Толмен каже, що руду промислового вмісту раніше знайшли в одній світлій ділянці праворуч, а ще більше передбачено в нерозбуреній світлій ділянці ліворуч. Technology (січень–лютий 1982, с. 70) називає його точним. Статтю в Science отримано 20 квітня 1982 року, надруковано 3 вересня 1982 року — цю дату й несе запис; прогноз зроблено до випуску BYTE за вересень 1981 року, а день його жоден прочитаний документ не називає. Як прогноз підтверджено, запис може сказати лише в загальних рисах. Повного тексту статті в Science не прочитано (її сторінка показує лише реферат, літературу й дати), а нотатка SRI 1981 року гори Маунт-Толмен не згадує. «Handbook of Artificial Intelligence» (том II, 1982) пише, що PROSPECTOR нещодавно передбачив розташування молібденової руди на розвідувальній ділянці в штаті Вашингтон і що подальше буріння значною мірою це підтвердило, не називаючи ні Маунт-Толмен, ні компанії, ні свердловини, ні дати. Нільссон (2009, с. 298–299) із пропусками цитує лист 1985 року від Дуди, Гарта й Ребо до журналу Artificial Intelligence (самого листа не прочитано): велика гірнича компанія вже знайшла рудне тіло, пробуривши понад 200 свердловин в одному районі; її подальше буріння збіглося з картою сприятливості, підтвердивши і передбачену велику, раніше невідому ділянку руди промислового вмісту, і передбачені безрудні ділянки; згодом видобуток там став нерентабельним. Нільссон додає, що PROSPECTOR не знайшов родовища на раніше не розвіданому місці. Компанію не названо. Незалежні геологічні документи описують родовище, не називаючи PROSPECTOR. За звітом Відділу геології й земних ресурсів штату Вашингтон 1990 року, Bear Creek Mining пробурила там 45 000 футів у 1964–1976 роках; AMAX Exploration підписала угоду 1978 року, за дворічну програму пробурила 386 827 футів (саме буріння з 18 серпня 1978 до грудня 1980 року коштувало 10 167 739 доларів) і 1982 року відмовилася від оренди; доведені й імовірні запаси оцінено у 2,4 мільярда тонн руди (у звіті — tons) з 0,093 % MoS2 і 0,09 % міді. Циркуляр Гірничого бюро США дає 900 мільйонів метричних тонн із 0,06 % молібдену за 91 140 м алмазного буріння, а геологічний бюлетень штату за січень 1980 року пише про буріння AMAX як про чинне. Отже, родовище загалом було відоме й розбурювалося ще з 1960-х років; твердження статті стосується мінералізації, не відомої на час складання карт, які дали програмі. Розмір і вартість: єдина цифра розміру руди, яку знайшов PROSPECTOR, — у нотатці Eos 1982 року про статтю в Science (джерело цифри не названо): підземне родовище площею понад 18 квадратних кілометрів, без тоннажу. Це більше за контур 1,6 на 3,2 км у плані всього рудного тіла з реферату 1995 року; запис цих цифр не зводить. Магістерська робота ВПС США 1988 року на іншу тему, посилаючись на журнальну статтю 1985 року, якої не прочитано, пише, що PROSPECTOR вивів геологів на родовище вартістю 100 мільйонів доларів; жоден прочитаний документ 1981–1982 років не називає вартості руди. Пізніші розповіді не використано: історія компанії SRI (близько 2004 року) кладе пласт під ділянку, де складають відходи плавильного процесу, чого жоден прочитаний документ не згадує; усна історія Пітера Гарта 2018 року, спогад, поміщає родовище, як йому здається, в Айдахо й каже, що його видобували у великому кар'єрі, чому суперечать звіт 1990 року, циркуляр Гірничого бюро й лист 1985 року. Чого запис не стверджує: які саме свердловини підтвердили прогноз, хто їх бурив і коли, яку вартість мала руда, і що компанія з листа 1985 року — AMAX. Повного тексту статті в Science, самого листа й підсумкових звітів SRI 1978–1980 років не прочитано, а нотатку Eos і працю 1995 року прочитано лише за рефератами.