Seam carving: розмір, що зважає на зміст
У серпні 2007 року на SIGGRAPH Шай Авідан (MERL) і Аріель Шамір (Міждисциплінарний центр Герцлія) показали, як змінити пропорції зображення, не спотворивши головного: програма знову й знову вирізає або вставляє шов — зв’язний ланцюжок найменш помітних пікселів згори донизу чи зліва направо.
Чому це важливо
Зображення доти можна було лише розтягнути або обрізати. Тут машина сама вирішувала, які пікселі неважливі, і прибирала саме їх, тож небо звужувалося, а люди лишалися. Той самий прийом прибирав позначений об’єкт і давав зображення, що в реальному часі підлаштовується під розмір сторінки. Через рік прийом з’явився в Photoshop CS4 як Content-Aware Scaling.
ACM Transactions on Graphics 26(3), стаття 10. Найкращий шов знаходить динамічне програмування за функцією енергії — величиною градієнта, насиченістю, картою уваги чи виходом детектора облич. Зменшення 400 × 500 до 100 × 100 — близько 2,2 секунди. Автори кажуть, що метод працює не на всіх зображеннях: там, де немає «менш важливих» ділянок, жоден розмір із урахуванням змісту не допоможе. Авідан перейшов до Adobe в серпні 2007 року, пише в блозі Джон Нак з Adobe. Photoshop CS4 з Content-Aware Scaling, що «автоматично перекомпоновує зображення при зміні розміру, зберігаючи важливі ділянки», Adobe оголосила 23 вересня 2008 року й почала постачати 15 жовтня. Релізи Adobe seam carving не називають; що це той самий метод, пише Нак 13 грудня 2008 року: «Шай Авідан, співавтор seam carving (Content-Aware Scaling)». Це слова працівника Adobe, а не опис алгоритму продукту.