Ефект Мак-Ґурка: очі змінюють почуте
23 грудня 1976 року Nature надрукував статтю Гаррі Мак-Ґурка й Джона Макдональда із Суррейського університету. Коли на відео обличчя жінки, що вимовляє [ga], накладали звук [ba], дорослі чули [da]; при зворотному накладанні більшість чула [bagba] або [gaba]. Сам звук або незмінений фільм давали склади правильно.
Чому це важливо
Сприйняття мовлення вважали суто слуховим; стаття показала, що людина зливає почуте й побачене в один звук. За спогадом Макдональда, ілюзію помітили випадково, коли готували записи для дослідження немовлят. На цьому стоїть думка, що машина, яка бачить губи, розпізнає мовлення краще за ту, що лише чує, — її потім перевіряло машинне читання з губ.
Том 264, с. 746–748. Повний текст за пейволом, і запис стоїть на резюме видавця та на спогаді співавтора. Джон Макдональд 2018 року пише, що статтю надіслали до Nature 14 липня 1976 року, а в першому дослідженні ілюзію мали від 98 % дорослих до приблизно 50 % дітей, залежно від поєднання звуку й зображення; ті самі 98 % дорослих, що чули [da], наводить і огляд Alsius, Paré і Munhall 2017 року, разом із 64 % у повторенні тих самих авторів 1978 року й розкидом приблизно від 20 до 98 % у пізніших дослідженнях. Первинні записи, за Макдональдом, втрачено. Запис не стверджує кількості й віку учасників: поширені 21 дошкільня, 28 школярів і 54 дорослих не знайдено в жодному прочитаному документі.