PARRY, модель параноїка
Навесні 1971 року Кеннет Колбі, Сильвія Вебер і Франклін Гільф описали PARRY — програму-симуляцію параноїдного пацієнта, що веде психіатричне інтерв'ю через телетайп. Успіх моделі вони запропонували міряти тестами на нерозрізненність, і 1972 року судді-психіатри намагалися відрізнити інтерв'ю з нею від інтерв'ю з пацієнтами.
Чому це важливо
Розмовну програму перевіряли варіантом тесту Тюрінга з фахівцями як суддями: психіатри оцінювали, наскільки параноїдні інтерв'ю, і намагалися відрізнити машину від пацієнта. Автори дійшли висновку про «задовільну міру схожості» двох груп інтерв'ю.
Повні тексти обох статей платні, прочитано резюме: чисел у них немає, тому запис не стверджує, скільки психіатрів брали участь, скільки інтерв'ю їм дали і з якою частотою вони вгадували. 18 вересня 1972 року PARRY, що працював у Стенфордській лабораторії ШІ (SAIL), поговорив із DOCTOR на машині BBN Tenex, обидва — з терміналу в UCLA; розмову 21 січня 1973 року опублікував Вінтон Серф у RFC 439. Слово ARPANET у RFC не вживається. На першому конкурсі Loebner 1991 року програму Колбі на тему проблем у стосунках двічі назвали людиною.