Wikidata: спільні факти Вікіпедії в суспільному надбанні
29 жовтня 2012 року Wikimedia Deutschland відкрила Wikidata. Спершу в ній можна було лише створювати елементи й чіпляти до них статті Вікіпедії різними мовами; кожен елемент дістав ідентифікатор із літерою Q, а всі дані — ліцензію CC0, тобто суспільне надбання.
Чому це важливо
Того самого року, коли граф знань став власністю однієї компанії й перестав бути доступним ззовні, з'явився відкритий двійник: факти, які можна завантажити цілком, запитати й перевикористати без дозволу. Через це більшість пізніших відкритих систем спирається на Wikidata, а не на закритий граф.
Запуску передував запис у журналі проєкту за 26 жовтня: базу створено, але редагувати ще не можна. 29 жовтня запис такий: «Wikidata is launched». Перша фаза розв'язувала конкретну біду. Мовні розділи Вікіпедії тримали посилання одне на одного просто в тексті статей, квадратично: 207 статей про Рим несли по 206 посилань кожна, разом 42 642 рядки. До кінця 2012 року в 66 із 287 розділів такі посилання займали більше місця, ніж сам текст. Wikidata забрала їх в одне місце — сторінку на поняття, яку назвали елементом. Розгортання було поетапне: угорська Вікіпедія 14 січня 2013 року, гебрейська й італійська 30 січня, англійська 13 лютого, решта 282 розділи 6 березня. Друга фаза, властивості й твердження, почалася 4 лютого 2013 року й дійшла до всіх розділів 24 квітня. Модель даних описали згодом самі засновники: кожне твердження може нести кваліфікатори й перелік джерел, а суперечливі твердження зберігаються обидва — Wikidata «intends to represent all views rather than choose one "true" claim», позначаючи котресь бажаним або застарілим. Чого запис не стверджує. Він не каже, що Wikidata записує походження даних автоматично: стаття прямо каже протилежне — система дає структуру для посилань, а не веде провенанс сама.