Пентагон уперше записує, що таке автономна зброя

21 листопада 2012 року заступник міністра оборони Ештон Картер видав директиву 3000.09. Вона дала означення автономній системі озброєння і зобов'язала проєктувати такі системи так, щоб командири й оператори могли застосовувати належний рівень людського судження щодо застосування сили.

Означення: «система озброєння, яка після активації може вибирати цілі й уражати їх без подальшого втручання оператора-людини». Напівавтономна система, на відміну від неї, «уражає лише окремі цілі або конкретні групи цілей, які вибрав оператор-людина». Ключова вимога: «Автономні та напівавтономні системи озброєння мають проєктуватися так, щоб дозволяти командирам і операторам застосовувати належні рівні людського судження щодо застосування сили». Системи, які мали застосовуватися поза винятками директиви, погоджували заступник міністра з політики, заступник міністра із закупівель, технологій і логістики та голова Об'єднаного комітету начальників штабів — перед початком офіційної розробки і вдруге перед прийняттям на озброєння. Ці троє могли просити заступника міністра оборони звільнити систему від цих вимог «у випадках нагальної оперативної воєнної потреби», але не від юридичної експертизи. Зміна 1 від 8 травня 2017 року лишила вимоги й дату набрання чинності без змін. 25 січня 2023 року заступниця міністра Кетлін Гікс перевидала директиву: перед розробкою тепер погоджують заступники міністра з політики та з досліджень і розробок і віцеголова Об'єднаного комітету, перед прийняттям на озброєння — заступники з політики та із закупівель і утримання й той самий віцеголова, а виняток сформульовано як «у випадках нагальної воєнної потреби». Human Rights Watch перелічує інші зміни: з вимог прибрано згадки про «контроль», обов'язкове «shall» замінено на «will», а «забезпечити» — на «дати достатню впевненість».