Генетичне програмування
Коза застосував еволюційний відбір не до параметрів розв'язку, а до самих програм, поданих деревами виразів.
Чому це важливо
Пошук піднявся на рівень вище: змінюється не налаштування алгоритму, а його структура.
Програми схрещуються обміном піддерев і мутують заміною випадкового піддерева; придатність оцінюють запуском. Метод описано вже у звіті Стенфорда в червні 1990 року; книга 1992 року дала йому остаточний вигляд. Метод вимагає величезних обчислень і дає результати, які важко читати, зате не потребує задавати форму розв'язку наперед. Коза з колегами згодом повідомили про структури, що дублюють, покращують або обходять функціональність 21 раніше запатентованого винаходу, і назвали генетичне програмування «машиною автоматичного винаходу».