Проєкт мозку
Ешбі описав адаптацію як пошук стійкого стану і побудував гомеостат — машину, що наосліп шукає рівновагу після збурення.
Чому це важливо
Адаптивність тут не запрограмована наперед, а виникає з пошуку — інший механізм навчання, ніж підсилення правильної відповіді.
Коли магніт гомеостата відхилявся надто далеко від центру, реле запускало кроковий перемикач, і той переходив із позиції на позицію, щоразу даючи з'єднанням нові значення; ці значення Ешбі взяв із таблиці випадкових чисел. Перемикання тривало, поки система не поверталася в межі стійкості. Телеологічних пояснень Ешбі не приймав, але поведінку будь-якої стійкої системи називав пошуком мети: мету не закладено наперед, вона випливає зі стійкості. Ця лінія лишалася в меншості порівняно з навчанням за помилкою, але повернулася у пізніших роботах про самоорганізацію.