Уривок, а не маніфест

Питання

«6 в 1» спитав, чи було в маніфесті Юнабомбера щось про ШІ, а потім попросив ще раз подумати, як це коректно внести і чи варто взагалі.

Що в тексті

Було. Маніфест «Industrial Society and Its Future» надруковано у Washington Post 19 вересня 1995 року під погрозою нового вибуху. Абзаци 172–174 припускають, що комп’ютерники створять розумні машини. Далі два варіанти. Якщо машини вирішують самі, люди поступово опиняються в такій залежності, що вимкнути їх означало б самогубство. Якщо контроль лишається за людьми, він зосереджується у вузької еліти. Ці абзаци прочитано в копії тексту з сайту самої Post.

Чому запис не про маніфест

У 1995 році про машинний інтелект нічого нового відомим не стало: текст читали як маніфест проти індустріального суспільства. Як аргумент про машини його підхопили лише через чотири роки. Спершу Реймонд Курцвейл навів уривок у своїй книжці. Потім Білл Джой навів його у Wired у квітні 2000 року, у статті «Why the future doesn’t need us». Мітка 1995 року перенесла б пізнішу вагу назад у час, а текстові, надрукованому під погрозою вбивства, дала б саме ту помітність, якої вимагав автор.

Тож запис отримала стаття Джоя (evt-0932), а маніфест живе всередині неї: абзаци, день публікації й шлях до Джоя. Качинського не зроблено окремою особою атласу. На лінії «Безпека» стаття стала між Гудом (1966) і Бостромом (2014), де досі було порожньо.

Що знайшлося дорогою

Джой у примітці пише, що маніфест надрукували обидві газети разом. Примітка редакції Post і повідомлення CNN того ранку кажуть інше: вийшов лише в Post, а витрати поділили. У записі — обидва твердження з назвою джерела. Зв’язку з книжкою Бострома немає: пошук у ній знаходить слово «joy» лише в «tears of joy».