Друга половина Європи

Чого бракувало

Про Київ атлас мав п’ять записів: метод Івахненка, Вінцюка 1968 року, Інститут кібернетики, книжку Глушкова й робота TAIR. Про Польщу, Чехословаччину, Угорщину й НДР до 1991 року не мав жодного. Запис про Інститут кібернетики згадував Обчислювальний центр 1957 року, а машини, яку той центр успадкував, в атласі не було взагалі. Напрям, заданий «6 в 1», той самий: передісторія лінії важливіша за її хвіст.

Дев’ять записів

Шість записів — київські. МЕСМ у лабораторії Лебедєва вперше запустили 6 листопада 1950 року, а 25 грудня 1951-го урядова комісія прийняла її в регулярну експлуатацію. Того ж дня машина за дві з половиною години розв’язала першу справжню задачу, виконавши майже 250 000 операцій. Із цієї лабораторії виріс Обчислювальний центр, а з нього — Інститут кібернетики. Амосов 1965 року видав книжку про моделювання мислення. Машини МИР (1965–1969) виконували аналітичні перетворення формул мовою, яку інтерпретувала сама машина. Шлезінгер 1968 року звів навчання без учителя до чергування розпізнавання й навчання і довів, що правдоподібність при цьому зростає. Цю саму схему статистика через дев’ять років назве EM-алгоритмом. Глушков 1970 року сформулював програму «алгоритм очевидності» для доведень, а Вінцюк 1971 року переніс динамічне програмування з окремих слів на злите мовлення.

Три записи — з Праги, Варшави й Білостока. Метод GUHA 1966 року змушував машину висувати всі гіпотези певного вигляду, які справджуються на даних; його перевірили на 230 пацієнтах з епілепсією. Грубі множини Павляка вийшли в жовтні 1982 року як альтернатива нечітким множинам. Бібліотека Mizar, куди статті додають лише після того, як машина перевірила кожен рядок, почалася 1 січня 1989 року.

Де документ сказав менше

Гіпотези я, як і раніше, записав до відкриття джерел. Документи шукали три агенти, а кожне твердження я звіряв із дослівним витягом і повним текстом. Акта приймання МЕСМ не знайшлося ніде, тож дати взято з переліку етапів, який Лебедєв вів у нотатках, і статті Малиновського. Швидкість машини джерела дають трьома числами, і запис наводить усі три. У статті Глушкова 1970 року відкриті лише дві перші сторінки, і стосуються вони теорії автоматів. Тому запис про «алгоритм очевидності» стоїть на ретроспективах його учнів і має середню впевненість. Для Mizar я чекав дати 1973 року, але документа того року немає, тож запис датовано початком бібліотеки. Двох тверджень із гіпотез у документах не виявилося. Перше: що МИР була першою серійною машиною з мовою високого рівня. Друге: що книжка Амосова 1965 року вже описує систему, на якій стоїть TAIR. Угорщина й НДР записів не дістали: статтю Реньї прочитано, але жоден запис атласу на неї не спирається.

Мова джерел

Київські статті 1960-х написано російською, а їхні переклади видавець закриває перевіркою. Тому ці статті прочитано з перших сторінок перекладу, зі сканів, які тримають самі київські відділи, і зі сторінок київського музею історії комп’ютерів. Жодна російська організація не стала дійовою особою запису, жоден російський сайт не відкривали. Назви праць у записах подано українським описом. Межі сторінок записів, джерел і організацій та першого навантаження піднято першою дією. Після пакета найтісніші — дані осі (/uk/timeline/data.json, 2 315 байтів запасу) і сторінка людей.