Папір замість формату

Питання

«6 в 1» попросив оцінити, чи варто робити меню друку або експорту для чотирьох речей: списку «n записів у цьому проміжку», однієї картки події, сторінки події й відкладених записів.

Спершу з’ясувалося, що друкувати сайт досі не вмів узагалі. У ньому не було жодного правила @media print. Ctrl+P на сторінці запису віддавав на папір шапку, перемикач мови й підвал, а на осі — саму вісь, тобто позначки, розраховані на ширину екрана. Темна тема друкувала світлий текст на білому папері, тобто майже нічого.

Друге спостереження: три з чотирьох пунктів — одне й те саме. Проміжок, результати пошуку й збережене вісь показує однаковим списком карток, тож друк списку покриває всі три. Картка — скорочена сторінка запису без джерел, і друкувати її окремо означало б дати гірший папір за той, до якого вона вже веде. «6 в 1» обрав сторінку, список і збережене. Картку лишили як є. Формати на кшталт CSV чи JSON теж: вивантажити базу файлом — це вже рішення про те, чи роздавати її цілою, а не питання інтерфейсу.

Сторінка запису

Друкується сам запис. Шапка, перемикач мови й кнопки зникають. Текст — чорний на білому за будь-якої теми екрана. Після кожного зовнішнього посилання, тобто джерела, друкується його адреса, бо по паперу не клікнеш. Посилання всередині атласу лишаються назвами. Угорі — повна адреса запису й день друку. Рядок перевірки («Джерела зібрано автоматично»), примітки про дату публікації чи мову тексту й підвал про часткове покриття друкуються так само, як їх показує екран. Роздруківка без них стверджувала б більше, ніж сама сторінка.

Кнопка «Друк або PDF» у шапці викликає звичайний друк браузера, де є й «Зберегти як PDF». Вона там тому, що встановлений атлас відкривається без меню браузера, і друкувати там більше нема звідки. Без скрипту кнопки не видно: сторінка не пропонує того, що не спрацює.

Список і збережене

Над списком на осі тепер стоїть рядок із кількістю записів і тією самою кнопкою. На екрані картки обрізано до однієї висоти, а короткий зміст — до чотирьох рядків. На папері список іде на всю довжину: кожна картка ціла, зміст повністю, під карткою адреса запису. Угорі — назва списку (проміжок, пошуковий запит або «Збережене»), кількість записів, адреса самого списку й день друку. Зі збереженим інакше: цей список живе лише в браузері читача, тож його адреса відкрила б чужий список або жодного, і шапка називає лише день. Джерел у картках осі немає, тому шапка каже, де вони: на сторінці кожного запису, за адресою під карткою.

Рядок про альфу й часткове покриття друкується внизу, підказки клавіш і посилання — ні. Вісь на папір не йде зовсім. Замість неї друкується речення, що позначки розраховано на екран, а щоб надрукувати записи проміжку, треба відкрити їх кнопкою «Списком».

Скільки це паперу

Список 1990-х — це 75 записів і 19 сторінок A4. Весь 2026 рік — 117 записів, 2020-ті — 381, тобто вже книжка. Кількість записів тепер видно над списком ще до друку, тож читач знає, на що натискає.

Адреси під картками й шапку вісь малює лише на час друку, між подіями браузера beforeprint і afterprint, і синхронно, щоб вони встигли потрапити на папір. На екрані під кожною з кількох сотень карток нічого зайвого не лежить.

Перевірка

Два нові браузерні тести. Перший друкує сторінку запису в темній темі: заголовок має бути чорним, шапка прихованою, адреса джерела — після посилання, а день друку — рівно один, скільки разів не друкуй. Без скрипту кнопки немає. Другий друкує список найновішого десятиліття і збережене з двох записів осі. Число в шапці має дорівнювати кількості карток, адрес має бути стільки ж, а після друку вони мають зникнути. Шапка збереженого не повинна називати адреси, а вісь повинна друкувати замість себе примітку. Усі очікування взято з даних, жоден тест не називає запис.